У Росії заборонили українську організацію «Просвіта»

Артемівський міський суд Приморського краю ухвалив рішення про ліквідацію некомерційної організації «Далекосхідний український духовний культурно-просвітницький центр «Просвіта», що знаходиться у Владивостоці

Про це повідомляє Бабель.

 

Суд Приморського краю ухвалив рішення щодо ліквідації "Просвіти" ще 19 липня 2021 року. Чинності воно набуло 28 серпня.

Рішення було прийнято у відповідь на звернення Головного управління Міністерства юстиції після того, як організація потрапила під дію закону про кримінальну відповідальність для російських громадян за звʼязки із "небажаними організаціями", під яким у даному випадку розумівся Світовий конгрес українців.

У липні 2021 р. українські громадські організації з Росії повідомили Світовий конгрес українців про їхнє вимушене рішення призупинити своє членство в СКУ.  Щоб захистити українську національну меншину в Росії від репресій, СКУ прийняв  та оприлюднив своє рішення про призупинення зі свого боку співпраці з українцями  з Росії.

Однак, це не врятувало владивостоцьку Просвіту від закриття.

Міністерство закордонних справ України висловило протест з цього приводу.

"Рішення про примусове припинення діяльності центру "Просвіта" та інших осередків української культури в РФ яскраво ілюструють істинну "російську гостинність" для тих громадян інших країн, спорідненість з якими російська влада продовжує так відчайдушно доводити, заохочуючи до набуття російського громадянства. Влада РФ не лише не демонструє наміри захищати права українців Росії, а й всіляко обмежує можливості участі у процесі прийняття рішень з питань, що їх стосуються, перешкоджаючи будь-яким спробам їхньої самоорганізації", — сказано в заяві МЗС.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.