Музей Майдану оприлюднив програму заходів 20-21 листопада

До Дня Гідності та Свободи 20 і 21 листопада Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану приготував особливу програму

 
З 11 до 18 години в Музеї Майдану відбудуться безкоштовні екскурсії "Назустріч свободі", у рамках яких відвідувачі ознайомляться з хронологією Майдану та його цікавими артефактами, матимуть змогу "пройтися" мапою Майдану і переглянути документальне відео.

Показуватимуть також кіно про Майдан:
▪ 20 листопада, 15:00-17:00 – показ і обговорення фільму "Історія українських Майданів — від протестів на граніті до Революції Гідності" (із серіалу "10 Днів незалежності");
▪ 21 листопада, 14:00-17:00 – презентація документального фільму "Як домовлявся Майдан".

Під час екскурсійного обслуговування необхідно дотримуватися чинних карантинних вимог, а саме мати при собі сертифікат щодо вакцинації від COVID-19 або негативний ПЛР-тест, зроблений не більш ніж за 72 години до відвідування заходів, вдягати маску, яка закриває ніс та рот, дотримуватися соціальної дистанції.

В інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану можна також отримати програму заходів до Дня Гідності та Свободи та синьо-жовту стрічку, яку традиційно носимо на згадку про Майдан.

Адреса: майдан Незалежності 18/2, Будинок профспілок, 1-й поверх, Київ.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.