АНОНС: «Деколонізація: віднайти своє»: УІНП проведе круглі столи в чотирьох містах

Український інститут національної пам’яті запускає серію круглих столів на тему “Деколонізація: віднайти своє під шаром російських імперських міфів”

Публічний символічний простір України внаслідок декомунізації суттєво очистився від комуністичної тоталітарної символіки. Але свідомість багатьох українців ще й досі залишається у полоні російських імперських міфів і стереотипів. Що й не дивно, бо в Російській імперії більшість наших земель перебувала довше, ніж у радянській. Такий концепт відповідає логіці подолання проблем з історичною пам'яттю. Саме про те, як долати нав'язане бачення своєї історії і культури в топонімах і пам'ятниках, музеях та освіті, йтиметься під час круглих столів за участю відомих та авторитетних експертів і науковців.

 

"Питання деколонізації насправді складніше, ніж здається на перший погляд, це не просто процес, а також це велике запитання до здатності апропріації. Це здатність прийняти щось в свою історію, культурну спадщину, осмислити це, зрозуміти, що є токсичним, ворожим до ідеї української політичної нації і української громади загалом. І таким, що використовувалось як інструмент імперської політики, а що є невід'ємним, невідчужуваним, таким, що не можна забути про себе. Це стосується як позитивних сторінок історії, так і негативних. Ми повинні осмислити, зрозуміти і збагнути, що необхідно прийняти, як правду про самих себе. Треба прийняти як частину своєї самобутності, своєї ідентичності. І цей процес неможливий без проведення подібних круглих столів, на яких ми аналізуємо складну спадщину, яке її місце в системі координат, місце в історії, в нашій культурі і в нашому майбутньому зокрема", - зауважив голова УІНП Антон Дробович. 

Круглі столи відбудуться в чотирьох містах: Харкові, Дніпрі, Одесі та Києві протягом 19 листопада-16 грудня. Усі засідання транслюватимуться на YouTube-каналі Українського інституту національної пам'яті.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.