АНОНС: презентація фільму «Як домовлявся Майдан»

"Як домовлявся Майдан" – це документальний фільм спрямований на розкриття особливостей домовляння між політиками, громадськими активістами та громадянами під час Революції Гідності та важливість культури домовляння у творенні української нації.
 
Мета фільму – це запрошення поглянути з іншого ракурсу на події та перемовини під час Євромайдану через свідчення політиків, громадських активістів та культурних діячів. Саме вони зрозуміли важливість і необхідність вміння домовлятись навіть там, де це здається не можливо. Цей фільм – це запрошення до роздумів про важливі трансформації в українському суспільстві, особливо в часи продовження формування та прийняття національної ідеї.

Презентація відбудеться 19 листопада об 11 годині в Українському кризовому медіа-центрі.

СПІКЕРИ:

Ігор Семиволос, виконавчий директор ГО "Центр близькосхідних досліджень (АMES)"

Олена Подобєд-Франківська, співкоординаторка Громадського сектору Євромайдану, співзасновниця ГО "Мережа відповідальних"

Яна Салахова, співорганізаторка ініціативи "Цунамі джокерів", голова правління ГО "Театр змін"

Ольга Мовчан, продюсерка проекту "Історична правда"

Модераторка: Ольга Сало, співкоординаторка волонтерів Громадського сектору Євромайдану та заступниця гендиректора з розвитку та культурно-просвітницької роботи Музею Майдану.

Прем'єра фільму відбудеться в суботу, 20 листопада, о 18:00 та в неділю, 21 листопада, о 14:00 на телеканалі espreso.tv , а після зможете знайти стрічку на YouTube сторінці "Історична Правда".
Фільм реалізовано в рамках проекту "Зміцнення потенціалу громадянського суспільства задля ненасильницької трансформації конфліктів у місцевих громадах", підтриманий КУРВЕ Вустров – центром навчання та взаємодії з питань ненасильницьких дій та Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).
Виготовлено журналістом Вахтангом Кіпіані та командою Історична правда-TV правди на замовлення Платформи з управління конфліктами в громадах (ГО Центр близькосхідних досліджень (АMES), ГО "Мережа відповідальних" та ГО Театр змін) за інформаційної підтримки Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum.






Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.