“Український Стоунхендж” засипали землею, щоб вберегти від негоди і вандалів

Зробили це після тривалого тиску активістів, які вимагали від влади докласти зусиль для збереження пам'ятки

Древній кромлех, який знайшли навесні у Новоолександрівці біля міста Дніпро, частково засипали землею. Таким чином пам'ятку, віком у 5 тисяч років, законсервували, аби уберегти від зимової негоди та вандалів.

 

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив активіст Володимир Степаненко.

"Сьогодні відбулося те, чого ми всі так довго вимагали. Першочергові заходи з консервації  вжиті. Хто хоче посперечатися так зробили, чи не так – робіть це в себе вдома на дивані. В такому вигляді пам'ятка точно переживе зиму! Крапка", – заявив Володимир Степаненко.

Він додав, що за цей час потрібно розробити проєкт з музеїфікації, пам'ятки та втілити його в життя протягом наступного року.

Брили кромлеху, який вважають старшим за Стоунхендж та піраміди в Гізі, засипали землею більш, ніж на половину.

У коментарях Степаненко наголосив, що кромлех законсервували силами забудовника, який був ініціатором дослідження кургану.

До слова, консервацією зайнялись після тривалого тиску зі сторони активістів. Вони неодноразово зазначали, що пам'ятку знищує негода, а люди перетворили тисячолітній кромлех на вбиральню та "місце для проведення шабашів".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.