У Перу у стародавньому місті археологи знайшли могилу із 25 скелетами

У Перу у стародавньому місті Чан-Чан археологи виявили останки 25 людей. Тіла були в сидячому положенні та загорнуті в кілька шарів тканини, перший з яких був із бавовни, а другий — з рослинного матеріалу. Разом з ними в могилі виявили 50 керамічних виробів.

Про це повідомляє BBC.

 

Експерти вважають, що могила могла бути місцем поховання членів еліти доколумбової культури Чиму. Більшість останків належала молодим жінкам, причому всі були молодші 30 років.

Археолог Хорхе Менесес Бартра сказав, що немає жодних доказів того, що люди померли внаслідок жертвоприношення. Учені проведуть додаткові дослідження та спробують визначити причину їхньої смерті.

Стан одного з скелетів дозволяє науковцям припустити, що людину поховали тут незабаром після смерті, у той час як інші кістки були перемішані разом — імовірно, їх перенесли на місце поховання пізніше.

Місто Чан-Чан було столицею Чиму — це доколумбова культура в Південній Америці, що існувала приблизно з 1250 до 1470 року на узбережжі північної частини сучасного Перу. Скелети знайшли на невеликому просторі площею 10 квадратних метрів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.