У Перу у стародавньому місті археологи знайшли могилу із 25 скелетами

У Перу у стародавньому місті Чан-Чан археологи виявили останки 25 людей. Тіла були в сидячому положенні та загорнуті в кілька шарів тканини, перший з яких був із бавовни, а другий — з рослинного матеріалу. Разом з ними в могилі виявили 50 керамічних виробів.

Про це повідомляє BBC.

 

Експерти вважають, що могила могла бути місцем поховання членів еліти доколумбової культури Чиму. Більшість останків належала молодим жінкам, причому всі були молодші 30 років.

Археолог Хорхе Менесес Бартра сказав, що немає жодних доказів того, що люди померли внаслідок жертвоприношення. Учені проведуть додаткові дослідження та спробують визначити причину їхньої смерті.

Стан одного з скелетів дозволяє науковцям припустити, що людину поховали тут незабаром після смерті, у той час як інші кістки були перемішані разом — імовірно, їх перенесли на місце поховання пізніше.

Місто Чан-Чан було столицею Чиму — це доколумбова культура в Південній Америці, що існувала приблизно з 1250 до 1470 року на узбережжі північної частини сучасного Перу. Скелети знайшли на невеликому просторі площею 10 квадратних метрів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.