На Вінниччині встановлять пам'ятник поручнику Армії УНР Хомі Аврамчуку

Благодійний фонд “Героїка” оголосив збірку на новий проєкт – встановлення пам'ятного знаку на могилі поручника Армії Української Народної Республіки Хоми Аврамчука (07.06.1896 – 07.07.1948).

Могила вояка збереглася до наших часів і знаходиться у м. Хмільник Вінницької області. Це унікальний випадок, коли поховання вдалося знайти завдяки зверненню родичів, повідомляє "Героїка".

 

Облікова картка Хоми Аврамчука у базі "Імена самостійної України".

На могилі планується встановити петлюрівський хрест (приклад) та надгробну табличку із короткою біограмою (приклад).

Також за цей заїзд з метою економії коштів заплановано здійснити ремонт доріжки та майданчика із тротуарною плиткою біля пам'ятника на братській могилі 17-х воїнів 10-го полку сірожупанників Армії УНР у с. Холодець Хмельницької обл.

Пам'ятник на могилі був споруджений фондом "Героїка" у 2012 р. (докладніше). В окремих місцях плитка просіла або піднялась через підкопи кротів, ріст трави і чагарників (докладніше). Буде перекладено стару плитку, попередньо зробивши відмостку.

Загальний кошторис обох проєктів: 24 300 гривень


Починаючи з 2010 р. завдяки спільним зусиллям майстрів, волонтерів та жертводавців "Героїці" вдалося встановити 32 пам'ятники та меморіальні дошки борцям за волю України, зокрема воякам Армії УНР та бійцям ОУН та УПА.


Долучитись до збірки коштів можна одним із зручних способів:


Картка ПриватБанк: 4149 6090 0301 3192 (Цюпка Наталя Романівна)

————————————————

Найменування юр. особи: Благодійна організація "Благодійний фонд "Героїка"

Код ЄДРПОУ: 38697076

Валюта рахунку: UAH

№ рахунку: UA343510050000026005602566300

Назва банку: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"

МФО (код банку): 351005

Призначення платежу: Благодійний внесок

————————————————

PayPal: heroic.spirit@gmail.com

————————————————

Patreon: https://www.patreon.com/heroyika


Біографічна довідка

Аврамчук Хома Петрович (07.06.1896 – 07.07.1948) – поручник, піхота. Освіта середня. Учасник Першої світової війни. В Російській імператорській армії з 1916 р. (за деякими документами – з 1915 р.). З 1917 р. до березня 1918 р. служив у військах Тимчасового уряду у Фінляндії. Останнє звання в російській армії – підпоручик.

 

В Армії УНР – з 1918 р. у 4-ій Сірожупанній бригаді 2-ї Волинської дивізії. У листопаді 1920 р., в складі Армії УНР, перейшов на західний берег Збруча та був інтернований на території, підконтрольній полякам. Станом на 01.10.1922 р. служив поручником, молодшим старшиною 15-го стрілецького куреня 13-ої стрілецької бригади 5-ої Херсонської стрілецької дивізії та перебував на інтернуванні в таборі Стшалково.

 

Повернувся до окупованої більшовиками України. Станом на 06.01.1924 р. мешкав у м. Хмільник, 5-й район. Працював бухгалтером в Терешпільському райкомгоспі, а згодом старшим бухгалтером у райфінуправлінні. 28.10.1937 р. був заарештований і за статтею 54-10 ч.1 УК УССР засуджений до 10 років ВТТ.

Повернувся до Хмільника 08.10.1947 р. Після повернення з табору хворів туберкульозом. Користувався особливою повагою серед хмільничан (особливо євреїв), які допомагали йому продуктами. Помер за рік після повернення. Реабілітований 27.08.1958 р.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.