На Вінниччині встановлять пам'ятник поручнику Армії УНР Хомі Аврамчуку

Благодійний фонд “Героїка” оголосив збірку на новий проєкт – встановлення пам'ятного знаку на могилі поручника Армії Української Народної Республіки Хоми Аврамчука (07.06.1896 – 07.07.1948).

Могила вояка збереглася до наших часів і знаходиться у м. Хмільник Вінницької області. Це унікальний випадок, коли поховання вдалося знайти завдяки зверненню родичів, повідомляє "Героїка".

 

Облікова картка Хоми Аврамчука у базі "Імена самостійної України".

На могилі планується встановити петлюрівський хрест (приклад) та надгробну табличку із короткою біограмою (приклад).

Також за цей заїзд з метою економії коштів заплановано здійснити ремонт доріжки та майданчика із тротуарною плиткою біля пам'ятника на братській могилі 17-х воїнів 10-го полку сірожупанників Армії УНР у с. Холодець Хмельницької обл.

Пам'ятник на могилі був споруджений фондом "Героїка" у 2012 р. (докладніше). В окремих місцях плитка просіла або піднялась через підкопи кротів, ріст трави і чагарників (докладніше). Буде перекладено стару плитку, попередньо зробивши відмостку.

Загальний кошторис обох проєктів: 24 300 гривень


Починаючи з 2010 р. завдяки спільним зусиллям майстрів, волонтерів та жертводавців "Героїці" вдалося встановити 32 пам'ятники та меморіальні дошки борцям за волю України, зокрема воякам Армії УНР та бійцям ОУН та УПА.


Долучитись до збірки коштів можна одним із зручних способів:


Картка ПриватБанк: 4149 6090 0301 3192 (Цюпка Наталя Романівна)

————————————————

Найменування юр. особи: Благодійна організація "Благодійний фонд "Героїка"

Код ЄДРПОУ: 38697076

Валюта рахунку: UAH

№ рахунку: UA343510050000026005602566300

Назва банку: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"

МФО (код банку): 351005

Призначення платежу: Благодійний внесок

————————————————

PayPal: heroic.spirit@gmail.com

————————————————

Patreon: https://www.patreon.com/heroyika


Біографічна довідка

Аврамчук Хома Петрович (07.06.1896 – 07.07.1948) – поручник, піхота. Освіта середня. Учасник Першої світової війни. В Російській імператорській армії з 1916 р. (за деякими документами – з 1915 р.). З 1917 р. до березня 1918 р. служив у військах Тимчасового уряду у Фінляндії. Останнє звання в російській армії – підпоручик.

 

В Армії УНР – з 1918 р. у 4-ій Сірожупанній бригаді 2-ї Волинської дивізії. У листопаді 1920 р., в складі Армії УНР, перейшов на західний берег Збруча та був інтернований на території, підконтрольній полякам. Станом на 01.10.1922 р. служив поручником, молодшим старшиною 15-го стрілецького куреня 13-ої стрілецької бригади 5-ої Херсонської стрілецької дивізії та перебував на інтернуванні в таборі Стшалково.

 

Повернувся до окупованої більшовиками України. Станом на 06.01.1924 р. мешкав у м. Хмільник, 5-й район. Працював бухгалтером в Терешпільському райкомгоспі, а згодом старшим бухгалтером у райфінуправлінні. 28.10.1937 р. був заарештований і за статтею 54-10 ч.1 УК УССР засуджений до 10 років ВТТ.

Повернувся до Хмільника 08.10.1947 р. Після повернення з табору хворів туберкульозом. Користувався особливою повагою серед хмільничан (особливо євреїв), які допомагали йому продуктами. Помер за рік після повернення. Реабілітований 27.08.1958 р.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.