На Вінниччині встановлять пам'ятник поручнику Армії УНР Хомі Аврамчуку

Благодійний фонд “Героїка” оголосив збірку на новий проєкт – встановлення пам'ятного знаку на могилі поручника Армії Української Народної Республіки Хоми Аврамчука (07.06.1896 – 07.07.1948).

Могила вояка збереглася до наших часів і знаходиться у м. Хмільник Вінницької області. Це унікальний випадок, коли поховання вдалося знайти завдяки зверненню родичів, повідомляє "Героїка".

 

Облікова картка Хоми Аврамчука у базі "Імена самостійної України".

На могилі планується встановити петлюрівський хрест (приклад) та надгробну табличку із короткою біограмою (приклад).

Також за цей заїзд з метою економії коштів заплановано здійснити ремонт доріжки та майданчика із тротуарною плиткою біля пам'ятника на братській могилі 17-х воїнів 10-го полку сірожупанників Армії УНР у с. Холодець Хмельницької обл.

Пам'ятник на могилі був споруджений фондом "Героїка" у 2012 р. (докладніше). В окремих місцях плитка просіла або піднялась через підкопи кротів, ріст трави і чагарників (докладніше). Буде перекладено стару плитку, попередньо зробивши відмостку.

Загальний кошторис обох проєктів: 24 300 гривень


Починаючи з 2010 р. завдяки спільним зусиллям майстрів, волонтерів та жертводавців "Героїці" вдалося встановити 32 пам'ятники та меморіальні дошки борцям за волю України, зокрема воякам Армії УНР та бійцям ОУН та УПА.


Долучитись до збірки коштів можна одним із зручних способів:


Картка ПриватБанк: 4149 6090 0301 3192 (Цюпка Наталя Романівна)

————————————————

Найменування юр. особи: Благодійна організація "Благодійний фонд "Героїка"

Код ЄДРПОУ: 38697076

Валюта рахунку: UAH

№ рахунку: UA343510050000026005602566300

Назва банку: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"

МФО (код банку): 351005

Призначення платежу: Благодійний внесок

————————————————

PayPal: heroic.spirit@gmail.com

————————————————

Patreon: https://www.patreon.com/heroyika


Біографічна довідка

Аврамчук Хома Петрович (07.06.1896 – 07.07.1948) – поручник, піхота. Освіта середня. Учасник Першої світової війни. В Російській імператорській армії з 1916 р. (за деякими документами – з 1915 р.). З 1917 р. до березня 1918 р. служив у військах Тимчасового уряду у Фінляндії. Останнє звання в російській армії – підпоручик.

 

В Армії УНР – з 1918 р. у 4-ій Сірожупанній бригаді 2-ї Волинської дивізії. У листопаді 1920 р., в складі Армії УНР, перейшов на західний берег Збруча та був інтернований на території, підконтрольній полякам. Станом на 01.10.1922 р. служив поручником, молодшим старшиною 15-го стрілецького куреня 13-ої стрілецької бригади 5-ої Херсонської стрілецької дивізії та перебував на інтернуванні в таборі Стшалково.

 

Повернувся до окупованої більшовиками України. Станом на 06.01.1924 р. мешкав у м. Хмільник, 5-й район. Працював бухгалтером в Терешпільському райкомгоспі, а згодом старшим бухгалтером у райфінуправлінні. 28.10.1937 р. був заарештований і за статтею 54-10 ч.1 УК УССР засуджений до 10 років ВТТ.

Повернувся до Хмільника 08.10.1947 р. Після повернення з табору хворів туберкульозом. Користувався особливою повагою серед хмільничан (особливо євреїв), які допомагали йому продуктами. Помер за рік після повернення. Реабілітований 27.08.1958 р.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.