Мінкультури передасть костел Святого Миколая в користування парафії — до 1 червня 2022 року

Міністерство культури України передасть столичний костел Святого Миколая в користування парафії після ремонту, однак не пізніше 1 червня 2022 року.

Про це повідомили на сторінці парафії у четвер, 11 листопада.

 

Крім цього, Міністерство культури має допомогти Національному будинку органної музики знайти нове приміщення для репетицій та концертів — досі він розташовувався в костелі. Національний будинок має переїхати до 1 червня 2022 року.

Також сторони домовились, що релігійна громада буде дотримуватися вимог закону "Про охорону культурної спадщини", адже костел є памʼяткою культурної спадщини національного значення.

Що стосується ремонту після пожежі, то залишилося підписати договір і, власне, виконати роботи (протягом 6 місяців від дати підписання договору).


Нагадуємо, що 3 вересня 2021 року в костелі Святого Миколая сталась пожежа. Загоряння сталось між першим і другим поверхами, вогонь швидко поширився на покрівлю будівлі, однак його швидко загасили.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.