Генпрокуратура Росії вимагає ліквідувати правозахисний центр "Меморіал"

Силовики твердять, що правозахисники порушують закон про "іноземних агентів" – не ставлять на своїх матеріалах відповідну позначку.

Про це повідомили у "Меморіалі".

 

Генпрокуратура РФ подала позов про ліквідацію організації до Верховного суду Росії.

"Це політичне рішення про знищення товариства "Меморіал" – організації, яка займається історією політичних репресій та захистом прав людини", – йдеться у заяві правління центру.

Верховний суд РФ розгляне це питання 25 листопада.

"Меморіал" включили до списку "іноземних агентів" у жовтні 2016 року. До грудня 2019 року на нього наклали штрафів на загальну суму 3 млн рублів.

Відповідно до закону, громадські організації – "іноземні агенти" повинні вказувати свій статус у всіх матеріалах або повідомленнях, які вони розповсюджують через ЗМІ або інтернет.

Штраф для посадової особи за відсутність маркування "іноагенту" і за відмову так реєструватися може становити від 100 тисяч до 300 тисяч рублів, для організації – від 300 тисяч до 500 тисяч рублів. За повторне порушення штраф для юрособи може становити до 1 млн рублів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.