Генпрокуратура Росії вимагає ліквідувати правозахисний центр "Меморіал"

Силовики твердять, що правозахисники порушують закон про "іноземних агентів" – не ставлять на своїх матеріалах відповідну позначку.

Про це повідомили у "Меморіалі".

 

Генпрокуратура РФ подала позов про ліквідацію організації до Верховного суду Росії.

"Це політичне рішення про знищення товариства "Меморіал" – організації, яка займається історією політичних репресій та захистом прав людини", – йдеться у заяві правління центру.

Верховний суд РФ розгляне це питання 25 листопада.

"Меморіал" включили до списку "іноземних агентів" у жовтні 2016 року. До грудня 2019 року на нього наклали штрафів на загальну суму 3 млн рублів.

Відповідно до закону, громадські організації – "іноземні агенти" повинні вказувати свій статус у всіх матеріалах або повідомленнях, які вони розповсюджують через ЗМІ або інтернет.

Штраф для посадової особи за відсутність маркування "іноагенту" і за відмову так реєструватися може становити від 100 тисяч до 300 тисяч рублів, для організації – від 300 тисяч до 500 тисяч рублів. За повторне порушення штраф для юрособи може становити до 1 млн рублів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.