Діамантові браслети Марії-Антуанетти продали на аукціоні за понад $8 мільйонів

Аукціонний дім Christie`s на торгах 9 листопада продав рідкісну пару улюблених діамантових браслетів останньої королеви Франції Марії-Антуанетти за понад $8 мільйонів.

Про це повідомляє Forbes.

 

Аукціонний дім очікував отримати за пару браслетів $4 мільйони.

За словами історика Вінсента Мейлана, Марія-Антуанетта купила два трирядні діамантові браслети приблизно у 1776 році у свого особистого ювеліра Шарля Огюста Бемера за 250 тисяч ліврів, що сьогодні еквівалентно $4,6 мільйона.

Фахівець з ювелірних виробів аукціонного будинку Christieʼs Жан-Марк Люнель назвав той факт, що пара браслетів залишилася разом, "дивом".

Про походження браслетів свідчить запис у бухгалтерських книгах чоловіка Марії-Антуанетти, короля Людовіка XVI, які зберігаються в Національному архіві Франції у Парижі. У записах докладно розповідається, як Марія-Антуанетта позичила у короля кошти, щоб купити браслети.

Мати королеви, імператриця Марія Тереза Австрійська, згодом насварила її за браслети, написавши в листі 1776 року, що "новини з Парижа говорять мені, що ви щойно здійснили купівлю браслетів, у результаті ви виснажили свої фінанси".

Картини того періоду показують, що браслети були улюбленим аксесуаром королеви. Так, наприклад, на портреті шведського художника Адольфа Ульріка Вертмюллера 1785 року зображена Марія-Антуанетта саме в цих браслетах.

У 1791 році, коли Французька революція була в самому розпалі, Марія-Антуанетта була увʼязнена в палаці Тюїльрі. Вона таємно запакувала свої улюблені прикраси в деревʼяну скриню і контрабандою переправила їх до Австрії на зберігання в надії, що зможе повернути їх.

У жовтні 1793 року королеву стратили на гільйотині, а браслети пізніше повернули її дочці Марії Терезі Французькій, її єдиній дитині, яка вижила. Та передала браслети членам сімʼї, у колекції яких вони відтоді й зберігалися.

Деякі з дорогоцінних камінчиків французької корони опинилися на відкритому ринку після того, як французький уряд продав безліч предметів на аукціоні 1887 року — невдовзі після падіння Наполеона III, щоб перешкодити королівським родичам претендувати на коштовності.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.