У Словенії урочисто відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку

У Словенії на території парку La Ciotat Park міста Крань 8 листопада, напередодні Дня української писемності та мови, відбулося урочисте відкриття пам’ятника класику української літератури Тарасу Шевченку.

Про це повідомило Посольство України Республіці Словенія.

 

В урочистій церемонії відкриття пам'ятника взяли участь мер м. Крань Матяж Раковец, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія Михайло Бродович, Почесний Консул України в Республіці Словенія Санді Брезовнік. Автор пам'ятника – Народний художник України, скульптор Сейфаддин Алі-огли Гурбанов.

Зауважується, що погруддя встановлене на нещодавно створеній Алеї сучасників Франце Прешерена, найвидатнішого літературного митця Словенії. "Значення Прешерена для словенців подібне до значення Шевченка для українців. За змістом вірші Т.Шевченка дуже схожі на поезію Ф.Прешерена" - зазначив мер м. Крань Матяж Раковець.

"У своєму виступі, виголошеному словенською мовою, Посол Михайло Бродович зазначив, що "без сумніву Шевченко є тією постаттю, яка об'єднує українців як в Україні, так і за її межами. Саме Шевченка з любов'ю і пошаною вже не одна генерація називає, і цілком заслужено, батьком української нації.

Сила й велич Шевченка не лише в його поезії. Він повернув нам українцям історичну пам'ять, розбудив національну свідомість і примусив згадати про гідність, надихнув на боротьбу", – повідомили у дипустанові.

Також наприкінці виступу Посол подякував всім, хто долучився до увічнення видатної постаті української культури на словенській землі, особливо – автору пам'ятника, скульптору Сейфаддину Гурбанову.

Крім того, у рамках церемонії відкриття Посол Михайло Бродович та Почесний консул Санді Брезовник зробили записи в книзі почесних гостей міста Крань. На згадку про участь у спільному проєкті, мер м.Крань Матяж Раковець передав Послу України в Словенії пам'ятний документ під назвою "Шлях сучасників Прешерена".

Своєю чергою посол Михайло Бродович вручив меру м.Крань лист-подяку за вагомий внесок у розвиток двосторонніх культурних відносин та подарував примірник "Кобзаря" Шевченка словенською мовою у перекладі Й.Абрама.

"Відкриття пам'ятника Т.Шевченку напередодні відзначення в Україні Дня української писемності та мови є черговим вагомим внеском в популяризацію української культурної спадщини в Республіці Словенія та демонструє високий рівень взаємовідносин між обома країнами", – наголосили в посольстві.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.