У Словенії урочисто відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку

У Словенії на території парку La Ciotat Park міста Крань 8 листопада, напередодні Дня української писемності та мови, відбулося урочисте відкриття пам’ятника класику української літератури Тарасу Шевченку.

Про це повідомило Посольство України Республіці Словенія.

 

В урочистій церемонії відкриття пам'ятника взяли участь мер м. Крань Матяж Раковец, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія Михайло Бродович, Почесний Консул України в Республіці Словенія Санді Брезовнік. Автор пам'ятника – Народний художник України, скульптор Сейфаддин Алі-огли Гурбанов.

Зауважується, що погруддя встановлене на нещодавно створеній Алеї сучасників Франце Прешерена, найвидатнішого літературного митця Словенії. "Значення Прешерена для словенців подібне до значення Шевченка для українців. За змістом вірші Т.Шевченка дуже схожі на поезію Ф.Прешерена" - зазначив мер м. Крань Матяж Раковець.

"У своєму виступі, виголошеному словенською мовою, Посол Михайло Бродович зазначив, що "без сумніву Шевченко є тією постаттю, яка об'єднує українців як в Україні, так і за її межами. Саме Шевченка з любов'ю і пошаною вже не одна генерація називає, і цілком заслужено, батьком української нації.

Сила й велич Шевченка не лише в його поезії. Він повернув нам українцям історичну пам'ять, розбудив національну свідомість і примусив згадати про гідність, надихнув на боротьбу", – повідомили у дипустанові.

Також наприкінці виступу Посол подякував всім, хто долучився до увічнення видатної постаті української культури на словенській землі, особливо – автору пам'ятника, скульптору Сейфаддину Гурбанову.

Крім того, у рамках церемонії відкриття Посол Михайло Бродович та Почесний консул Санді Брезовник зробили записи в книзі почесних гостей міста Крань. На згадку про участь у спільному проєкті, мер м.Крань Матяж Раковець передав Послу України в Словенії пам'ятний документ під назвою "Шлях сучасників Прешерена".

Своєю чергою посол Михайло Бродович вручив меру м.Крань лист-подяку за вагомий внесок у розвиток двосторонніх культурних відносин та подарував примірник "Кобзаря" Шевченка словенською мовою у перекладі Й.Абрама.

"Відкриття пам'ятника Т.Шевченку напередодні відзначення в Україні Дня української писемності та мови є черговим вагомим внеском в популяризацію української культурної спадщини в Республіці Словенія та демонструє високий рівень взаємовідносин між обома країнами", – наголосили в посольстві.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.