У “Софії Київській” знайшли рідкісний енколпіон ХІІІ століття

Під завершення археологічного сезону у Національному заповіднику Софія Київська дослідники розкопали енколпіон (хрест-релікварій), ймовірно, з першої половини ХІІІ століття.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив археолог, керівник розкопок Тимур Бобровський, передає Локальна історія.

 

Автором знахідки є науковий співробітник В'ячеслав Гайдук.

"Ми ще у процесі розкопок, але сезон потроху добігає кінця. Розкопи завжди на останнє балують чимось надзвичайним археологів, які старанно працювали та шанобливо ставилися до давнини", – прокоментував знахідку Бобровський.

Хрест виконаний із бронзи. За словами Тимура Брбровського, це ледь не перший цілий енколпіон з території Софії Київської за усі десятиліття її досліджень. Однак, у коментарях до посту археолог зазначив, що невідомо, якому святому присвячували релікварій, бо знахідка була порожньою.

Водночас старший науковий співробітник заповідник Володимир Ставицький припустив, що знахідка може датуватися у межах першої половини ХІІІ століття.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.