АНОНС: відкриття виставки "Старі культури нової батьківщини"

З 4 до 30 листопада 2021 р. у центрі Праги на Градчанській площі буде розміщено інформаційну виставку, присвячену двом визначним археологам, життя яких було тісно пов’язано з Чехією та Україною. Експозицію про українця Івана Борковського та чеха Вікентія Хвойку підготували науковці з Інституту археології Чехії в співпраці з українськими колегами з Національного історичного музею України та Інституту археології Академії наук України

З 4 до 30 листопада 2021 р. у центрі Праги на Градчанській площі буде розміщено інформаційну виставку, присвячену двом визначним археологам, життя яких було тісно пов'язано з Чехією та Україною. Експозицію про українця Івана Борковського та чеха Вікентія Хвойку підготували науковці з Інституту археології Чехії в співпраці з українськими колегами з Національного історичного музею України та Інституту археології Академії наук України.

 

Вікентій Хвойка переїхав до Києва у другій половині ХІХ сторіччя, коли археологія в Україні ще не була розвиненою науковою дисципліною. Попри те, що Хвойка теж був аматором в цій справі, йому вдалося за короткий час здобути фахове визнання в науковому середовищі не лише України а й – як свідчить його багата кореспонденція – у всій Центральній Європі. Чех Хвойка став першовідкривачем кількох важливих історичних культур, найвідомішою з яких є трипільська культура, до якої сьогодні повертаються впливові дослідники зі світовим ім'ям.

Набагато молодший Іван Борковський опинився в Чехословаччині після завершення Першої світової війни, усі жахіття якої він переніс у складі двох армій – спершу австро-угорської, а згодом – української (УГА). Ще під час навчання почав цікавитися археологічними дослідженнями найбільшої міської середньовічної фортеці в Європі – Празького Граду, де зрештою працював упродовж всієї своєї кар'єри. Борковський провів одні з найважливіших розкопок на Граді, які значною мірою збагатили знання про розвиток міста Праги та середньовічної Чехії загалом.

Виставку буде розміщено на місці важливої археологічної знахідки Івана Борковського з 1944 року, яка кардинально змінила уявлення істориків про розбудову центру празької столиці – Градчан. Уважний відвідувач зможе ідентифікувати місцезнаходження цієї пам'ятки.

Відкриття виставки відбудеться в четвер 4 листопада 2021 року о 16.00 в парку на Градчанській площі за участі посла України Євгена Перебийноса та директора Археологічного інституту Чеської Республіки Яна Маржіка. Коротку екскурсію виставкою проведе кураторка, начальниця відділу археологічних досліджень Празького Граду Яна Маржікова-Кубкова.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.