АНОНС: відкриття виставки "Старі культури нової батьківщини"

З 4 до 30 листопада 2021 р. у центрі Праги на Градчанській площі буде розміщено інформаційну виставку, присвячену двом визначним археологам, життя яких було тісно пов’язано з Чехією та Україною. Експозицію про українця Івана Борковського та чеха Вікентія Хвойку підготували науковці з Інституту археології Чехії в співпраці з українськими колегами з Національного історичного музею України та Інституту археології Академії наук України

З 4 до 30 листопада 2021 р. у центрі Праги на Градчанській площі буде розміщено інформаційну виставку, присвячену двом визначним археологам, життя яких було тісно пов'язано з Чехією та Україною. Експозицію про українця Івана Борковського та чеха Вікентія Хвойку підготували науковці з Інституту археології Чехії в співпраці з українськими колегами з Національного історичного музею України та Інституту археології Академії наук України.

 

Вікентій Хвойка переїхав до Києва у другій половині ХІХ сторіччя, коли археологія в Україні ще не була розвиненою науковою дисципліною. Попри те, що Хвойка теж був аматором в цій справі, йому вдалося за короткий час здобути фахове визнання в науковому середовищі не лише України а й – як свідчить його багата кореспонденція – у всій Центральній Європі. Чех Хвойка став першовідкривачем кількох важливих історичних культур, найвідомішою з яких є трипільська культура, до якої сьогодні повертаються впливові дослідники зі світовим ім'ям.

Набагато молодший Іван Борковський опинився в Чехословаччині після завершення Першої світової війни, усі жахіття якої він переніс у складі двох армій – спершу австро-угорської, а згодом – української (УГА). Ще під час навчання почав цікавитися археологічними дослідженнями найбільшої міської середньовічної фортеці в Європі – Празького Граду, де зрештою працював упродовж всієї своєї кар'єри. Борковський провів одні з найважливіших розкопок на Граді, які значною мірою збагатили знання про розвиток міста Праги та середньовічної Чехії загалом.

Виставку буде розміщено на місці важливої археологічної знахідки Івана Борковського з 1944 року, яка кардинально змінила уявлення істориків про розбудову центру празької столиці – Градчан. Уважний відвідувач зможе ідентифікувати місцезнаходження цієї пам'ятки.

Відкриття виставки відбудеться в четвер 4 листопада 2021 року о 16.00 в парку на Градчанській площі за участі посла України Євгена Перебийноса та директора Археологічного інституту Чеської Республіки Яна Маржіка. Коротку екскурсію виставкою проведе кураторка, начальниця відділу археологічних досліджень Празького Граду Яна Маржікова-Кубкова.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.