Спецпроект

Джонатан Літтел презентує у Києві книгу «Благоволительки»

«Благоволительки» – історичний роман американо-французького письменника Джонатана Літтела про Другу світову війну. Більшість подій книги розгортаються на Східному фронті: в Україні, на Північному Кавказі, в Сталінграді. Також у ній згадується трагедія Бабиного Яру

6 жовтня відбудеться презентація першого українського перекладу книги "Благоволительки" лауреата Гонкурівської премії Джонатана Літтела. Книга видана Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр" до 80-х роковин трагедії, переклад підготовлено за підтримки Посольства Франції в Україні. Презентація відбудеться за участю автора та в форматі дискусії.

 

"Благоволительки" – історичний роман американо-французького письменника Джонатана Літтела про Другу світову війну. Більшість подій книги розгортаються на Східному фронті: в Україні, на Північному Кавказі, в Сталінграді. Також у ній згадується трагедія Бабиного Яру. У 2006 році книга "Благоволительки" отримала Гонкурівську премію і Гран-прі Французької академії.

Благоволительки – це Еринії, богині помсти із Давньогрецької міфології, що переслідували Ореста (героя давньогрецьких епічних переказів троянського циклу), який убив власну матір. Таке метафоричне переслідування переживає і центральний персонаж роману – Максиміліан Ауе – офіцер СС, член айнзацгрупи, що бере участь у масових вбивствах євреїв на окупованих територіях.

У своїй книзі Літтел досліджує природу зла і психологію вбивць. Досліджуючи мотивацію нацистів, які беруть участь у Голокості, автор звертає увагу на бюрократизм цього процесу. Офіцери СС проводять будні не лише в розстрільних ямах, а й у власних кабінетах, на нескінченних нарадах і вечерях.

Критики відзначають історичну достовірність роману. Літтел дуже ретельно збирав матеріали, досліджував величезний масив архівних документів, мемуарів та монографій, відвідував описані місця, зокрема Київ, Харків та Львів, спілкувався зі свідками подій.

"Для книги мені була потрібна величезна кількість матеріалу. У мене була ідея, про що я хочу написати, але мені були потрібні конкретні історичні деталі. Тому я досліджував сотні книг, статей, мені потрібно було відвідати різні місця, аби побачити, як вони виглядають. Я вивчав структуру СС, те, як функціонували концентраційні табори. Коли я зібрав достатню кількість матеріалу, то написав книгу за кілька місяців. Але потім, звичайно, був довгий процес переписування і виправлення", – зазначає Джонатан Літтел.

На початку презентації зі вступним словом виступить Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен.

Учасники дискусії:

– Джонатан Літтел, американо-французький письменник, лауреат Гонкурівської премії
– Севгіль Мусаєва, головна редакторка "Української правди"
– Олег Шовенко, директор бібліотечних і видавничих проєктів Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Початок: 6 жовтня o 15:00

Переглянути онлайн-трансляцію можна на нашій Фейсбук-сторінці:
https://www.facebook.com/babynyar.memorial

Захід пройде у Національній науковій медичній бібліотеці України (вул. Льва Толстого, 7)

Шановні журналісти, просимо звернути увагу, що кількість місць обмежена з урахуванням карантинних норм. З огляду на це просимо зареєструватися за формою: https://forms.gle/VdavMib379hA...

Про акредитацію ми повідомимо зворотнім листом.

6 жовтня відбудеться презентація першого українського перекладу книги "Благоволительки" лауреата Гонкурівської премії Джонатана Літтела. Книга видана Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр" до 80-х роковин трагедії, переклад підготовлено за підтримки Посольства Франції в Україні. Презентація відбудеться за участю автора та в форматі дискусії.

"Благоволительки" – історичний роман американо-французького письменника Джонатана Літтела про Другу світову війну. Більшість подій книги розгортаються на Східному фронті: в Україні, на Північному Кавказі, в Сталінграді. Також у ній згадується трагедія Бабиного Яру. У 2006 році книга "Благоволительки" отримала Гонкурівську премію і Гран-прі Французької академії.

Благоволительки – це Еринії, богині помсти із Давньогрецької міфології, що переслідували Ореста (героя давньогрецьких епічних переказів троянського циклу), який убив власну матір. Таке метафоричне переслідування переживає і центральний персонаж роману – Максиміліан Ауе – офіцер СС, член айнзацгрупи, що бере участь у масових вбивствах євреїв на окупованих територіях.

У своїй книзі Літтел досліджує природу зла і психологію вбивць. Досліджуючи мотивацію нацистів, які беруть участь у Голокості, автор звертає увагу на бюрократизм цього процесу. Офіцери СС проводять будні не лише в розстрільних ямах, а й у власних кабінетах, на нескінченних нарадах і вечерях.

Критики відзначають історичну достовірність роману. Літтел дуже ретельно збирав матеріали, досліджував величезний масив архівних документів, мемуарів та монографій, відвідував описані місця, зокрема Київ, Харків та Львів, спілкувався зі свідками подій.

"Для книги мені була потрібна величезна кількість матеріалу. У мене була ідея, про що я хочу написати, але мені були потрібні конкретні історичні деталі. Тому я досліджував сотні книг, статей, мені потрібно було відвідати різні місця, аби побачити, як вони виглядають. Я вивчав структуру СС, те, як функціонували концентраційні табори. Коли я зібрав достатню кількість матеріалу, то написав книгу за кілька місяців. Але потім, звичайно, був довгий процес переписування і виправлення"– зазначає Джонатан Літтел.

На початку презентації зі вступним словом виступить Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен.

Учасники дискусії:

– Джонатан Літтел, американо-французький письменник, лауреат Гонкурівської премії
– Севгіль Мусаєва, головна редакторка "Української правди"
– Олег Шовенко, директор бібліотечних і видавничих проєктів Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Початок: 6 жовтня o 15:00

Переглянути онлайн-трансляцію можна на нашій Фейсбук-сторінці:
https://www.facebook.com/babynyar.memorial

Захід пройде у Національній науковій медичній бібліотеці України (вул. Льва Толстого, 7)

Шановні журналісти, просимо звернути увагу, що кількість місць обмежена з урахуванням карантинних норм. З огляду на це просимо зареєструватися за формою: https://forms.gle/VdavMib379hA...

Про акредитацію ми повідомимо зворотнім листом.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.