У Львові та Празі реалізують проєкт про людей, що втратили дитинство через війну, голод та репресії

З квітня львівський Меморіальний Музей тоталітарних режимів "Територія Терору" спільно з чеською громадською організацією Post Bellum розпочав проєкт "Втрачене дитинство". Його підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи.

Команда оприлюднить історії людей, які дітьми стали свідками й жертвами насильства та репресій. Головним напрацюванням стане онлайн-платформа "Втрачене дитинство", де візуалізують 30 усноісторичних інтерв'ю, а також супровідні матеріали: фото та документи, лекції від дослідників і дослідниць, мистецькі рефлексії про цю травматичну пам'ять. 

"У цьому проєкті ми спробуємо представити дитячий досвід радянського насильства. У повоєнний період комуністичний режим використовував примусові виселення цивільного населення як одне зі знарядь антиповстанської боротьби.

Сім'ї членів підпілля та їх симпатиків, зокрема діти, ставали заручниками радянського режиму і за принципом колективної відповідальності піддавалися репресіям. Після жінок діти становили другу найбільшу категорію депортованих із Західної України у 1944-1952-му роках.

Їхній досвід відмінний від досвіду дорослих і слабо представлений у наукових дослідження та ширшому дискурсі про комуністичні репресії. Ми спробуємо поставити дитину в центрі нашої розповіді та поглянути на те, як тоталітарний режим позбавив десятки тисяч дітлахів із Західної України їхнього "щасливого радянського дитинства", – розповідає старший науковий співробітник Музею Олександр Пагіря.

Проєкт триватиме впродовж року. Основою для опрацювання стане усноісторичний проєкт #непочуті Музею "Територія Терору" та усноісторичні ініціативи ГО Post Bellum.

Ще однією частиною проєкту "Втрачене дитинство" стане виставка у просторі просто неба, яку презентують львів'янам та гостям міста. Презентація напрацювань проєкту запланована восени у Львові та у Празі. Формат і масштаб залежатимуть від актуальної епідемічної ситуації.