Курс з історії України Омеляна Пріцака доступний онлайн

НаУКМА оцифрувала та виклала онлайн силабус курсу та тексти більшості лекцій Омеляна Пріцака

Науковий центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака, Наукова бібліотека НаУКМА спільно з Канадським інститутом українських студій оприлюднили силабус та лекції Омеляна Пріцака з курсу середньовічної та ранньомодерної історії України.
 
У 1996 році Центр досліджень історії України ім. Петра Яцика при Канадському інституті українських студій розпочав серію монографій, серед яких була праця Ігоря Шевченка "Ukraine between East and West: Essays on Cultural History to the Early Eighteenth Century". Основою публікації стали лекції вченого з навчального курсу Історія України у XVII столітті, який він викладав разом з Омеляном Пріцаком у Гарвардському університеті з 1970 до 1976 року. Тоді лекції Омеляна Пріцака у видання не увійшли.
В архіві Українського наукового інституту Гарвардського університету матеріали згадуваного курсу Омеляна Пріцака не збереглись. Але копії силабусів лекцій та тексти більшості лекцій збереглись в архіві самого Омеляна Пріцака, що тепер знаходиться в НаУКМА.
Це 160 сторінок — ротапринтні копії машинописів (тому деякі сторінки погано читаються) були оцифровані в НаУКМА на прохання КІУС й представлені онлайн.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.