У Києві відбувся Марш Пам'яті жертв Бабиного Яру

У неділю, 3 жовтня, в Києві відбувся шостий Марш Пам'яті жертв Бабиного Яру

Колона учасників Маршу пройшла тим же маршрутом, яким жертви трагедії, більшість з яких були євреями, в 1941 році йшли на розстріл в Бабин Яр, повідомила Об'єднана єврейська община України в Telegram.

 
фото t.me/UJCUkraine

Завершився Марш Пам'яті молитвою "Каддиш", яку прочитав рабин Шломо Вільгельм. 

За оцінками ОЄОУ, в Марші Пам'яті взяли участь до тисячі осіб. Організатори маршу – Євген Городецький та Дмитро Юрінов.

Завдяки підтримці ОЄОУ на Марш Пам'яті приїхали члени єврейських общин Вінниці, Брацлава та учні однієї зі шкіл Запоріжжя.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.