На Прикарпатті знайшли давнє поховання дружини священника

У селі Тустань, пошукова група працівників КП “Пам'ять“ спільно з науквоцями Національного заповідника “Давній Галич“ дослідили поховання, знайдене на території церкви Пресвятої Трійці. Виявилось, що у ньому спочиває дружина священика УГКЦ Антонія Войцеховського Лаура Леокадія. Жінка загинула у 1889 році.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав директор КП "Пам'ять" Василь Тимків, передає Локальна історія.

 

"Особливістю даного поховання був факт його розміщення в труні з оцинкованого металу та наявність всередині піскової суміші. В результаті робіт встановлено, що віднайдені скелетовані людські останки належали молодій людині жіночої статті", – написав Тимків.

Також в труні знайшли обручку, на внутрішній стороні якої було гравіювання з ініціалами та датою одруження – 19 лютого 1884 року.

Відтак, на основі архівних метрик історики з'ясували, що це тіло Лаури Леокадії. Вона походила з відомої священичої родини УГКЦ Теодора Молчковського, на той час очільника Галицького деканату, і була дружиною іншого, також відомого, священика УГКЦ – Антонія Войцеховського.

Дослідник зазначає, померла Лаура, ймовірно, у 1889 році. За архівними згадками, саме в цей час овдовів Войцеховський.

 

Поховання в цинковій труні, використання піску, як абсорбенту говорить, про те, що тіло, найімовірніше, доставляли здалеку і протягом тривалого часу. Також голову в правильному положенні утримували за допомогою металевої пластини, яку кріпили до труни. Припускають, що Лаура могла померти після певної лікарської операції чи лікування.

"Ось приклад однієї з історій про те, як особиста річ людини може розповісти багато цікавого про неї, навіть через майже півтора століття", – зауважив Василь Тимків.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.