Українці Австрії вшанували пам'ять борців за незалежність України

Українці, які живуть в Австрії, здійснили вшанувальну поїздку місцями поховання борців за українську незалежність у федеральній землі Нижня Австрія.

Про це повідомляється на сторінці у Фейсбуці Українського пластового осередку в Австрії.

 

Зазначається, що поїздка відбувалася з нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці, свята захисника і захисниці України, створення Української повстанської армії та напередодні річниці Листопадового чину.

Зокрема, було вшановано пам'ять українців, померлих у таборі біженців у Астені, та відвідано могилу бійця Українського повстанської армії, лицаря Золотого хреста бойової заслуги 1-го класу Павла Ющенка (псевдо "Моряк").

Також українці завітали до родинної усипальниці Андрія Розумовського, сина останнього гетьмана України Кирила Розумовського, у Швертберзі.

Крім того, учасники поїздки, молитовний супровід під час якої забезпечував отець Роман Птасюк, вшанували пам'ять жертв табору військовополонених Першої світової війни у Фрайштадті, де поховані й українські солдати царського війська.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.