Стали відомі переможці конкурсу "ТОП-30 книжок нашої Незалежності"

Стали відомі переможці конкурсу "ТОП-30 книжок нашої Незалежності", який проводили Український інститут книги та Міністерство культури та інформаційної політики.

Про це повідомляє кореспондентка LB.ua.

 

34790 осіб обирали 30 книжок зі списку (100 книжок, обрані експертами та експертками).


30. Московіада, Юрій Андрухович;

29. Нариси історії України, Ярослав Грицак;

28. Червоний, Андрій Кокотюха;

27. Українки в ГУЛАГу, Оксана Кісь;

26. Село не люди, Люко Дашвар;

25. Брама Європи, Сергій Плохій;

24. Літопис, Самійло Величко;

23. Іловайськ, Євген Положій;

22. Герой нашого часу/Гамлєт, Лесь Подерев'янський;

21. Танго Смерті, Юрій Винничук;

20. Фелікс Австрія, Софія Андрухович;

19. Notre Dame d'Ukraine, Оксана Забужко;

18. Повне зібрання творів Тараса Шевченка в 12 томах;

17. Доця, Тамара Горіха Зерня;

16. Україна. Історія з грифом секретно, Володимир В'ятрович;

15. Повне зібрання творів Лесі Українки в 14 томах;

14. Інтернат, Сергій Жадан;

13. Повне зібрання творів Василя Стуса в 6 томах;

12. Польові дослідження з українського сексу, Оксана Забужко;

11. Антологія української поезії ХХ століття від Тичини до Жадана;

10. Ukraïner. Країна зсередини, Богдан Логвиненко;

9. Століття Якова, Володимир Лис;

8. Ворошиловград, Сергій Жадан;

7. Солодка Даруся, Марія Матіос;

6. Україна. Історія, Орест Субтельний;

5. Абетка, Іван Малкович;

4. Чорний ворон, Василь Шкляр;

3. Записки українського самашедшого, Ліна Костенко;

2. Триста поезій, Ліна Костенко;

1. Справа Василя Стуса, Вахтанг Кіпіані.


Повну інформацію щодо книжок, які брали участь у конкурсі, можна знайти за посиланням.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.