АНОНС: Науковий симпозіум про Берестейську унію

Український католицький університет запрошує на науковий симпозіюм «Берестейське поєднання 1596 року в контексті унійних процесів минулого та пошуку сучасних моделей церковної єдности».

Про це "Історичній правді" повідомили в прес-центрі УКУ.

 

На першому засіданні обговорять еклезіологічні аспекти цієї унії, їхній вплив на процеси конфесійних поділів та на інші спроби церковного поєднання в українських землях.

На другій сесії буде продискутовано подальший розвиток унійних ідей в лоні УГКЦ та її досвід і вклад у пошук сучасних моделей єдности Церкви Христової в рамках міжнародного екуменічного діялогу.

У симпозіюмі візьмуть участь відомі й молоді дослідники унійної проблематики з різних міст України, а також із Німеччини, Польщі, США та Швейцарії.

 


Час: 28 жовтня, четвер, 13:30


Місце: Київ, вул. Мазепи 10-А (кількість місць обмежена у зв'язку з карантинними обмеженнями, тому передбачено онлайн-трансляцію заходу на "Живому ТБ").


Частина 1 "Еклезіологічні аспекти Берестейської унії" о 13:30

Частина 2 "У пошуках сучасної моделі церковної єдности" о 16:30

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.