В Харкові встановили пам’ятник Папі Римському Івану Павлу II

23 жовтня 2021, в Харкові поруч з катедральним собором Успіння Пресвятої Діви Марії на вул. Гоголя, відбулось урочисте відкриття і освячення пам’ятника першому Папі-слов’янину, відданому другові України, найбільшому державному діячеві світу останньої чверті ХХ століття святому Івану Павлу II.

Ця урочиста подія відбулася з нагоди 20-ліття душпастирського візиту Понтифіка до України та 30-ліття відновлення структур Римсько-Католицької Церкви в Україні, яке відбулося саме в часи його понтифікату, повідомляє Харківсько-запорізька дієцезія РКЦ.

 

Відкрив пам'ятник ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Павло Гончарук за участю єпископа-помічника Яна Собіла та численного духовенства.

На церемонії відкриття монумента були присутні почесні гості: екзарх Харківський УГКЦ Василь Тучапець, єпископ Харківський і Богодухівський ПЦУ Митрофан Бутинський, Генеральний консул Республіки Польща у Харкові Пьотр Стаханчик, директор департаменту по роботі з громадськими об'єднаннями Харківської міської ради Нікіта Стєрін.

Щойно відкритий і освячений монумент – бронзова фігура у папському облаченні на гранітному постаменті (загальна висота монумента сягає двох метрів).

Автор та виконавець пам'ятника – харківський скульптор Володимир Райченко. А споруджено його на кошти меценатів – власників компанії "Дорбуд" (м.Дніпро) Олександра Полтавця та Єжи Станіслава Филипа.

"Нехай Святий Іван Павло випрошує у Господа всі необхідні благодаті для нас усіх: не лише римо-католиків, греко-католиків, але для усіх християн, усіх людей доброї волі, погляд яких спочине на цьому пам'ятникові. Нехай він випрошує миру для нашої України, злагоди для країни та міста"- звернувся до присутніх на церемонії єпископ Павло Гончарук.

Після освячення пам'ятника всі гості події взяли участь у подячній Святій Месі, яку очолив ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії єпископ Павло Гончарук.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.