В Україні вийде друком книжка про історію держави “без дат”

У передпродаж надійшла книжка професора Ярослава Грицака “Подолати минуле. Глобальна історія України”. Автор зазначає, що це твір про історію як процес – без надлишкових імен і дат, книга переосмислює історію від часів Київської Русі до Революції Гідності.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

"Подолати минуле. Глобальна історія України" вийде друком 5 листопада. Автор Ярослав Грицак присвятив книжку 30-тій річниці Незалежності держави.

У роботі він акцентує не на датах, а на соціальних процесах та менталітеті мешканців країни. За словами автора, так вдасться вивчити історію держави, розуміючи причинно-наслідковий зв'язок не тільки всередині України, а й спираючись на глобальний контекст.

"Робота з історією – це не лише зміна назв вулиць і демонтаж монументів. Це постійні дослідження і реформи: вивчення даних, перепис історії та викорінення насильства і травм минулого.

Для прикладу, російські історики, працюючи над історією Російської імперії, писали саме історію російської нації. Не важко здогадатися, що місця для неросійських народів там не було.

Коли українців, потрібно було похвалити, західному світу їх представляли як "росія" чи "радянських" людей. Українцями ж їх називали лише тоді, коли вони чинили "зло".

Саме тому українська історія майже не існувала, а тих, хто все ж пробував займатися нею, називали українськими націоналістами, які існують поза світовим контекстом. У цій праці ж показано, що Україна завжди була тісно пов'язана із навколишнім світом", – розповідає про книжку Ярослав Грицак.

У видавництві зазначають, що у книжці немає "зайвих дат та імен", проте багато "влучних цитат, аргументуючої статистики та мап для легкого сприйняття матеріалу".

Це видання підважує міфи, зокрема щодо походження назви нашої держави від слів "краяти" та"окраїна", тотожності слів "руський" та "російський", у книзі подаються міркування про те, чи була ОУН "фашистською організацією", перелічують злочинців ХХ століття, силами яких здійснювали Голодомор та знищили мільйони життів, звучать практичні поради про те, як подолати минуле, щоб засвоїти старі уроки і не накоїти нових помилок.

"Подолати минуле. Глобальна історія України", на думку архиєпископа Бориса Ґудзяка, – "синтез і прогноз. Вона про наше минуле, але все ж більше про теперішнє і насамперед – про майбутнє, яке писатиме кожен, хто її читатиме".


Презентацію книжки запланували на початок грудня у Києві. Наразі триває її передпродаж на сайті видавничо-освітнього проєкту "Портал".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.