В Україні вийде друком книжка про історію держави “без дат”

У передпродаж надійшла книжка професора Ярослава Грицака “Подолати минуле. Глобальна історія України”. Автор зазначає, що це твір про історію як процес – без надлишкових імен і дат, книга переосмислює історію від часів Київської Русі до Революції Гідності.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

"Подолати минуле. Глобальна історія України" вийде друком 5 листопада. Автор Ярослав Грицак присвятив книжку 30-тій річниці Незалежності держави.

У роботі він акцентує не на датах, а на соціальних процесах та менталітеті мешканців країни. За словами автора, так вдасться вивчити історію держави, розуміючи причинно-наслідковий зв'язок не тільки всередині України, а й спираючись на глобальний контекст.

"Робота з історією – це не лише зміна назв вулиць і демонтаж монументів. Це постійні дослідження і реформи: вивчення даних, перепис історії та викорінення насильства і травм минулого.

Для прикладу, російські історики, працюючи над історією Російської імперії, писали саме історію російської нації. Не важко здогадатися, що місця для неросійських народів там не було.

Коли українців, потрібно було похвалити, західному світу їх представляли як "росія" чи "радянських" людей. Українцями ж їх називали лише тоді, коли вони чинили "зло".

Саме тому українська історія майже не існувала, а тих, хто все ж пробував займатися нею, називали українськими націоналістами, які існують поза світовим контекстом. У цій праці ж показано, що Україна завжди була тісно пов'язана із навколишнім світом", – розповідає про книжку Ярослав Грицак.

У видавництві зазначають, що у книжці немає "зайвих дат та імен", проте багато "влучних цитат, аргументуючої статистики та мап для легкого сприйняття матеріалу".

Це видання підважує міфи, зокрема щодо походження назви нашої держави від слів "краяти" та"окраїна", тотожності слів "руський" та "російський", у книзі подаються міркування про те, чи була ОУН "фашистською організацією", перелічують злочинців ХХ століття, силами яких здійснювали Голодомор та знищили мільйони життів, звучать практичні поради про те, як подолати минуле, щоб засвоїти старі уроки і не накоїти нових помилок.

"Подолати минуле. Глобальна історія України", на думку архиєпископа Бориса Ґудзяка, – "синтез і прогноз. Вона про наше минуле, але все ж більше про теперішнє і насамперед – про майбутнє, яке писатиме кожен, хто її читатиме".


Презентацію книжки запланували на початок грудня у Києві. Наразі триває її передпродаж на сайті видавничо-освітнього проєкту "Портал".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.