В Україні вийде друком книжка про історію держави “без дат”

У передпродаж надійшла книжка професора Ярослава Грицака “Подолати минуле. Глобальна історія України”. Автор зазначає, що це твір про історію як процес – без надлишкових імен і дат, книга переосмислює історію від часів Київської Русі до Революції Гідності.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

"Подолати минуле. Глобальна історія України" вийде друком 5 листопада. Автор Ярослав Грицак присвятив книжку 30-тій річниці Незалежності держави.

У роботі він акцентує не на датах, а на соціальних процесах та менталітеті мешканців країни. За словами автора, так вдасться вивчити історію держави, розуміючи причинно-наслідковий зв'язок не тільки всередині України, а й спираючись на глобальний контекст.

"Робота з історією – це не лише зміна назв вулиць і демонтаж монументів. Це постійні дослідження і реформи: вивчення даних, перепис історії та викорінення насильства і травм минулого.

Для прикладу, російські історики, працюючи над історією Російської імперії, писали саме історію російської нації. Не важко здогадатися, що місця для неросійських народів там не було.

Коли українців, потрібно було похвалити, західному світу їх представляли як "росія" чи "радянських" людей. Українцями ж їх називали лише тоді, коли вони чинили "зло".

Саме тому українська історія майже не існувала, а тих, хто все ж пробував займатися нею, називали українськими націоналістами, які існують поза світовим контекстом. У цій праці ж показано, що Україна завжди була тісно пов'язана із навколишнім світом", – розповідає про книжку Ярослав Грицак.

У видавництві зазначають, що у книжці немає "зайвих дат та імен", проте багато "влучних цитат, аргументуючої статистики та мап для легкого сприйняття матеріалу".

Це видання підважує міфи, зокрема щодо походження назви нашої держави від слів "краяти" та"окраїна", тотожності слів "руський" та "російський", у книзі подаються міркування про те, чи була ОУН "фашистською організацією", перелічують злочинців ХХ століття, силами яких здійснювали Голодомор та знищили мільйони життів, звучать практичні поради про те, як подолати минуле, щоб засвоїти старі уроки і не накоїти нових помилок.

"Подолати минуле. Глобальна історія України", на думку архиєпископа Бориса Ґудзяка, – "синтез і прогноз. Вона про наше минуле, але все ж більше про теперішнє і насамперед – про майбутнє, яке писатиме кожен, хто її читатиме".


Презентацію книжки запланували на початок грудня у Києві. Наразі триває її передпродаж на сайті видавничо-освітнього проєкту "Портал".

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.