АНОНС: Лекція «Леґіон Українських січових стрільців: дорога через сторіччя»

Січові стрільці першими у XX ст. взяли до рук зброю, аби вибороти незалежність України. Вони витворили свій, притаманний тільки "лицарям червоної калини", стиль: художники й поети з їхнього середовища формували модерні напрями розвитку українського мистецтва, десятки пісень січових стрільців і досі живі у народній пам'яті, а мазепинка нині є елементом уніформи сучасних ЗСУ. І ще одна, вкрай важлива деталь: цих людей було дуже небагато — кілька тисяч за весь період існування Леґіону Українських січових стрільців.

Й саме вони у 1914—1916 рр. змінили перебіг української історії. Із початком Першої світової війни вище керівництво Російської імперії було переконане у тому, що з "українською проблемою" покінчено назавжди: усі українські організації на Наддніпрянщині ліквідовані, була окупована Галичина, знищені всі прояви національного життя.

У цій майже безвихідній ситуації тільки Січові стрільці зброєю ствердили — Україна живе і бореться. Внаслідок героїчної оборони гори Маківка російські війська так і не змогли захопити карпатські перевали, у запеклому бою на горі Лисоні Січові стрільці ціною втрати більшості свого складу зупинили російський наступ на Бережани, героїчна оборона "усусами" Полуторів на Тернопіллі стали символами нашої військової звитяги.

Але Леґіон Українських січових стрільців — це не лише мілітарна слава, а й вражаюча інтенсивність культурно-просвітницької роботи, перші українські школи на звільнених від російського панування теренах, Шевченкові вечори, хати-читальні, допомога місцевому населенню.

Під час лекції будуть презентовані монографії Миколи Лазаровича "Леґіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба" (Тернопіль: Джура, 2016) та "Розпочали стрільці українські з москалями тан…": Збройна боротьба леґіону УСС проти російських загарбників на Тернопільщині під час Першої світової війни" (Тернопіль: Джура, 2019).

ВХІД БЕЗКОШТОВНИЙ за умови попередньої реєстрації