У “Софії Київській” знайшли єпископську печатку ХІ-ХІІ століття

Під час археологічних розкопок у Національному заповіднику “Софія Київська” дослідники виявили свинцеву підвісну печатку ХІ-ХІІ століття з унікальним зображенням святого Даниїла Стовпника.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив археолог Тимур Бобровський, передає Локальна історія.

 

"Печатка досить велика, з добре збереженими зображеннями на обох сторонах. За стилістикою зображень та палеографією супровідних написів, її можна датувати у межах другої половини ХІ – першої половини ХІІ століть", – розповів археолог.

На одному боці печатки – зображення Божої Матері Епіскепсис (Знамення) з відповідними грецькими ініціалами, на іншому – святого преподобного Даниїла Стиліта (Стовпника), також підписане грецькою мовою.

Бобровський підкреслює, що саме це зображення є унікальним, оскільки досі не траплялось ані в давньоруській, ані у візантійській сфрагистиці. Однак, історик додає, що такий тип печаток вважають єпископським.

"Тож перед вами вперше знайдена і досі єдина з відомих печатка, що, найімовірніше за все, належала Юріївському єпископу Даниїлу", – заявив дослідник.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.