На Черкащині палацу 1903 року повернуть первісний вигляд

У місті Тальне Черкаської області планують повернути двоповерховому мисливському палацу графів Шувалових 1903 року його первісний вигляд за допомогою креслень данського архітектора Клеменсена та повністю відновити колишній англійський парк.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів архітектор-реставратор Анатолій Ізотов.

 

"Для цього в Данії знайшли креслення архітектора Клеменсена, а в російському Петербурзі, в архіві графів Шувалових – найменші деталі інтер'єру. Для відновлювальних робіт підземної графської кухні та старовинного підземного переходу планується залучити метробудівців із Києва. Реставрацією опікуються депутат обласної ради Ігор Новицький та голова Черкаської ОДА Олександр Скічко, – розповів Ізотов.

За його словами, Черкаська обласна рада виділила 800 тисяч гривень на проєктні роботи в цьому році.

"У Данії знайшли старі історичні креслення. Бачимо, що тут була австрійська система водовідведення й каналізації. Ринв уже немає, але місця, де вони кріпилися, залишилися. Заглибившись туди знайшли первісну систему водовідведення. Уже відкопали більшу частину труб. Робитимемо все так, як задумував архітектор Клеменсен", - зазначив реставратор і додав, що наступного року планується відновити фундамент, залити щілини смолою, провести повну гідроізоляцію.

Одночасно з палацом відновлюватимуть й англійський парк площею 4,6 га, який мали Шувалови. Кожне дерево буде пронумероване, визначено його вік. По кожному дереву буде ухвалюватися рішення – або обрізати, або кронувати.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.