АНОНС: обговорення книги Ольгерда-Іполита Бочковського «Вибрані праці та документи»

Бочковський був видатним, але багато в чому забутим, українським соціологом та політологом. Він був відомий насамперед своїми новаторськими дослідженнями націй та державотворення. Ці дослідження передували основним працям в галузі націології, які написали Мірослав Грох, Ернест Геллнер та Ентоні Сміт

19 жовтня 2021 р. відбудеться чергове засідання книжкового семінару "Передумування модерної історії України", присвячене обговоренню вибраних творів Ольгерда-Іполита Бочковського (1885-1939).

Бочковський був видатним, але багато в чому забутим, українським соціологом та політологом. Він був відомий насамперед своїми новаторськими дослідженнями націй та державотворення. Ці дослідження передували основним працям в галузі націології, які написали Мірослав Грох, Ернест Геллнер та Ентоні Сміт.

Його біографія також дуже цікава: народившись на Півдні України в сім'ї змішаного польсько-литовського походження, він вирішив стати українцем. Під час Української революції 1917-1920 років Бочковський був членом української дипломатичної місії в Чехословаччині, а в міжвоєнний період читав лекції в Українському вільному університеті в Празі та Українській господарській академії в Подєбрадах.

У 1933 році він очолив Комітет голоду, який надавав допомогу жертвам Голодомору, і написав "Відкритий лист" колишньому прем'єр-міністру Франції Едуару Ерріо, який заперечував голод в Україні.

 

Дискусію проводитиме професор Ярослав Грицак. Він спілкуватиметься з професоркою Олею Гнатюк (Києво-Могилянська академія та Варшавський університет), яка разом з Мирославом Чехом уклала та відредагувала цю збірку; Віталієм Пономарьовим, автором нової біографії Ольгерда-Іполита Бочковського; професором Петром Вробелем (Університет Торонто), який зробив огляд збірки; професором Томашем Стриєком, істориком та соціологом з Інституту політичних досліджень Польської академії наук; та доктором Данилом Судиним (Український Католицький Університет), соціологом, що спеціалізується на історії української суспільно-політичної думки.

Дискусія відбуватиметься англійською та українською мовами з синхронним перекладом.

Зареєструватися на Зум-трансляцію, яка відбудеться у ВІВТОРОК, 19 ЖОВТНЯ 2021 р. о 10:30 (MDT, UTC-6) | 12:30 (EDT, UTC-4) | 19:30 (EEST, UTC+3) можна за посиланням.

Обговорення книги також буде транслюватися в прямому ефірі на сторінці CIUS у Facebook.

Протягом обмеженого часу є можливість придбати всі 3 томи україномовної збірки Ольгерда-Іполита Бочковського "Вибрані праці та документи". Томі 1, 2, 3 (ч. 1 + 2) зі знижкою 25% на веб-сайті CIUS Press.  

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.