Інтерактивну виставку усміхнених святих відкрили в Острозькому замку

Тридцять унікальних ікон, на яких святі посміхаються, можна побачити в оновленій експозиції Державного історико-культурного заповідника Острога

У межах партнерської програми "Культура. Туризм. Регіони" Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму музей реалізував проєкт "Експозиція Острозької іконописної майстерні в Острозькому замку".

 

У середу, 13 жовтня, відбулося відкриття експозиції. Серед присутніх гостей були заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Сергій Гемберг, начальниця відділу культури та туризму міськвиконкому Ольга Лозюк, директорка Музею історії Острозької академії Анастасія Хеленюк та інші. 

Над оновленням експозиції працювала команда музейників, а курували виставку заступник директора з наукової роботи ДІКЗО Андрій Брижук та доцент кафедра архітектури та середовищного дизайну Національного університету водного господарства та природокористування Віктор Луц.

Нова виставка розміщена на площі понад 300 м2 та займає три зали найвищого поверху Острозького замку. Експозицію іконопису розширили та відійшли від практики виключно споглядання до практики залучення. Виставка містить інтерактивні та інклюзивні елементи й дозволяє детальніше дізнатися про історію майстерні, деталі створення ікон та безпосередньо про острозький іконопис.

Також, відвідувачі зможуть відчути себе дослідниками та за допомогою мікроскопа детально роздивитися структуру фарби, мазки пензля та інше. У вітрині можна побачити увесь процес роботи іконописця – від етапу заготовки дошки, роботи з матеріалом, знаряддями до фінального покриття лаком. Частину ікон супроводжує відео з поясненнями складних сюжетів.

Низку експонатів вперше виставили до огляду відвідувачів. Зокрема, завдяки новому розміщенню двохсторонньої ікони "Покрова та Воскресіння",тепер можна відразу оглянути обидві ікони. Оновлену експозицію доповнили предметами 16 -18 ст., які були знайдені під час археологічних розкопок. Подібний посуд, скляні вироби іконописець зобразив свого часу на іконі.

Проєкт має на меті сприяти збереженню культурної спадщини Острога та забезпечити доступність і простоту сприйняття творів мистецтва для широкого кола відвідувачів. У музеї створили тактильні зображення та підготували описи експонатів шрифтом Брайля. Ще виставку доповнили тактильною моделлю аналою з життям святого Миколая, яку в 2020 році створили  за підтримки УКФ у рамках проєтку "Інклюзивний музей в Острозькому замку".

Багато уваги приділили деталям, які зацікавлять наймолодших відвідувачів замку. Тож у музейній залі облаштували дитячу зону, де юним дослідникам пропонують скласти фрагмент ікони, а у розмальовці розфарбувати орнамент чи елемент твору мистецтва.

За допомогою сучасного дизайну, технологій, художнього оформлення та просторових рішень оновлена експозиція трансформувалась з традиційної збірки музеєфікованих предметів до інтерактивного середовища.

Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.