Спецпроект

In memoriam. Помер син патріарха Мстислава – Ярослав Скрипник

У віці ста років помер український громадський діяч у Канаді, син патріарха Мстислава Скрипника Ярослав Скрипник.

Про це повідомляє "Новинарня".

 

"Сьогодні на 101-му році життя в оселі Всевишнього відійшов п. Ярослав Скрипник – старший син Патріарха Мстислава, який проживав у м. Едмонтон (Канада). Залишив у смутку дружину Софію, сина Остапа, дочку Ксенію і люблячу велику родину близьких і приятелів", – сказано в повідомленні.

Віряни висловлюють співчуття родині Скрипника.


Як відомо, батько Ярослава Скрипник святіший патріарх Київський і всієї Руси-України (1990-1993) Мстислав, у миру Степан Скрипник був племінником – сином сестри – головного отамана УНР Симона Петлюри та активним державним, військовим і церковним діячем ще з 1920-х років. На еміграції у США став предстоятелем УАПЦ. Мав сина і двох дочок.

Ярослав Скрипник приїхав до Канади після Другої світової війни, в 1948 році. Все своє життя Ярослав поклав на те, щоб творити українську справу чи то в культурній, чи у фінансовій сферах (реалізація ідеї впровадження кредитних спілок). Щороку він приїздив до України, щоб бути в ритмі життя на Батьківщині. Придбав із дружиною квартиру в Києві.

У 2010 році він розповідав в інтерв'ю газеті "День": "Мій наймолодший син — поборник всього українського, працює в багатьох патріотичних організаціях, його дружина — львів'янка. Дочка активно зайнята в Пласті…

Діти моєї дочки говорять із мамою по-українськи, а з татом — по-англійськи, діти сина розмовляють тільки по-українськи. З нами, бабусею і дідусем, всі внуки виключно говорять по-українськи, вони не соромляться звертатися до нас із дружиною рідною мовою в будь-якому оточенні, бо знають, що по-іншому не можна".

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.