В Ізраїлі знайшли найбільший у світі центр виноробства Візантійської епохи

Під час розкопок, які проводяться Управлінням старожитностей Ізраїлю в місті Явне, було виявлено стародавній виноробний комплекс.

Про це повідомляє NEWSru.co.il.

 

Археологічне відкриття, яке було зроблене перед будівництвом нового житлового району, свідчить про те, що у Візантійську епоху це місто було найбільшим у світі центром виноробства.

Розкопано величезну промислову зону, що досягла свого розквіту близько 1500 років тому. Вона складалася щонайменше з п'яти виноробень, а також гончарних майстерень, де виготовляли глечики.

 

Площа кожної виноробні сягала 225 квадратних метрів. Навколо басейнів, де виноград чавили ногами, розміщувалися місткості для бродіння. Неподалік були облаштовані величезні склади, з яких глечики з вином поставлялися в порти та розходилися по Європі та Африці. А загальна площа "промзони" - кілька гектарів.

"Ми були здивовані, виявивши настільки складним є підприємство, яке виробляло вино в промислових об'ємах. Особливе здивування викликали ніші в формі мушлі, які служили для оздоблення. Вони свідчать про багатство власників виноробень", - кажуть археологи.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.