У Львові створили мурал, де Шевченка зобразили у стилі The Beatles

У Львові, на вулиці Шкільній, художник Андрій Буняк створив мурал, який повторює сюжет обкладинки альбому “Abbey Road” британського поп-гурту The Beatles. Однак замість музикантів “дорогу переходять” чотири Тараси Шевченки.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Зазначають, що стінопис з'явився у межах спільного проєкту Андрія Буняка та Львівобленеого. Художник розмалюває об'єкти комунального підприємства.

"Зображення чоловіків на пішохідному переході відсилає до нас до відомої фотографії учасників групи The Beatles – поп-ікон минулого століття. Водночас силуети нагадують образ Тараса Григоровича Шевченка, одягнутого в кожух, військову форму, чорне пальто. Так його зображують, аби передати журбу.

Хоча, згідно з історичними даними, викладеними на курсі Орисі Демської, Тарас Шевченко був веселим і комунікабельним, душею компанії, а "мучеником" його зробив Радянський союз", – каже про мурал Андрій Буняк.

На муралі однин із силуетів Шевченка, якого автор зобразив у сучасному одязі, каже: "Зніміть вже з мене той кожух".

Зазначають, новий стінопис нагадує, що український національний герой більш відомий, ніж "бітли" і, найперше, він був веселою людиною. На думку автора, слід почати викидати прорадянські образи та віяння.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.