АНОНС: Презентація проєкту і книги "Дисиденти" Вахтанга Кіпіані

Сьогодні відбудеться Презентація проєкту і книги "Дисиденти" Вахтанга Кіпіані за підтримки УКФ.

Про це повідомляє УНІАН.

 

Видавництво "Vivat" видає нову книгу Вахтанга Кіпіані "Дисиденти". Це збірка інтерв'ю реальних людей, які за політичне інакомислення дорого заплатили.

Книгу доповнюватиме блок відеоінтерв'ю з дисидентами, з сучасними політв'язнями й правозахисниками, які розповідатимуть про своє життя, політичні переконання та ідеї; про те, чи може авторитарна машина примусити позбутися ідеалів та жаги до справедливості.

Це і про патріотизм, і про автентичність. Ці розповіді важливі і актуальні саме зараз, коли триває війна, а Росія й досі тримає політичних в'язнів.

У збірку увійдуть інтерв'ю Вахтанга Кіпіані з політв'язнями радянського часу – українцями, литовцями, естонцями, кримськими татарами й представниками інших національностей, що супроводжується перекладом на основні європейські мови та мови героїв цих діалогів.


Спікери:

Вахтанг Кіпіані – журналіст, головний редактор "Історична правда", автор книги "Дисиденти";

Йосиф Зісельс – дисидент і правозахисник, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України;

Едуард Андрющенко – історик, журналіст;

Галина Падалко – директорка з комунікацій ТОВ "Видавництво Віват"


Саме Вахтанг Кіпіані як автор книги й дослідник цього періоду розповість про можливості, які відкриває проєкт, дослідження дисидентського руху й історії дисидентів, з якими він працює в рамках проєкту.

Дисидент і правозахисник Йосиф Зісельс розповість про досвід перебування у таборах, а також про пропагандистську й репресивну машину Російської Федерації, яка й сьогодні застосовується проти правозахисників і тих, хто відстоює людські права і свободи.

Історик і журналіст Едуард Андрющенко представить результати досліджень архівів КҐБ.


Час: 11 жовтня, понеділок, 12.00


Місце: УНІАН, вул. Хрещатик, 4, конференц-зал. Реєстрація на місці за редакційними посвідченнями.


Контакт: o.rybka@vivat.factor.ua , +38 (066) 199312


Увага! Онлайн-трансляція почнеться о 12-00, 11 жовтня і буде доступна за посиланнями – тут і тут.


Проєкт "Дисиденти" втілюється за підтримки Українського культурного фонду.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.