Як знайти репресованих родичів: майстер-клас від Архіву національної пам'яті

Чимало українців мають у своїх родинних історіях «білі плями». У когось у 30-х роках загадково зник прадідусь. У когось бабуся була у Сибіру, але чому і за що у сім’ї говорити боялися.

З 2015 року документи НКВД-КГБ розсекречені. Тепер кожен із нас може зазирнути в минуле і через призму своєї сім'ї дізнатися, як Радянський союз проводив масові репресії.

 

Але як звернутися в архів? Що написати в заяві? Чи потрібно збирати стоси паперів, щоб побачити кримінально-слідчі справи на своїх близьких?

Усі ці та інші питання ви можете поставити у неділю, 12 вересня, команді Архіву національної пам'яті – директору Ігорю Кулику та комунікаційниці Дарині Рогачук.

За останній рік у форматі онлайн працівники Архіву безкоштовно проконсультували тисячі людей і допомогли їм дізнатися правду про репресованих. Не пропустіть можливість поспілкуватися із командою вживу!

Коли: 12 вересня (неділя) о 12:00

Де: Мистецько-гастрономічний простір "Остання барикада" на Майдані

Квитки: https://events.borysov.com.ua/masterclass 

Подія у Фейсбуці: https://bit.ly/3DTV33S 

Перед цим розпитайте своїх рідних про таємниці минулого і підготуйте інформацію про репресованих у своїх сім'ї. Зокрема: прізвище, ім'я та по-батькові, рік, місце народження та проживання на момент арешту тощо. Приходьте навіть якщо не знаєте всього – це не завада для пошуків.

Хто саме вважається репресованим?

Це ті, хто були розстріляні, розкуркулені, депортовані, переселені, вислані у табори чи на спецпоселення, через активну громадянську позицію були відправлені у тюрми та колонії. Всі ті, в кого комуністична репресивна машина забрала майно, коханих та близьких людей, нормальне життя і віру в справедливість.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.