У Музеї Голодомору відкрили оновлену Залу пам’яті

Національний музей Голодомору-геноциду відкрив 7 вересня оновлену експозицію Зали пам’яті, модернізовану в межах реконструкції першої черги музею.

Участь в урочистому відкритті взяли глава Православної церкви України митрополит Епіфаній і міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Сьогодні ми радіємо, що маємо можливість взяти участь у відкритті оновленої Зали пам'яті першої черги Музею Голодомору-геноциду. Це важливо для того, щоб увічнити пам'ять тих, хто загинули під час страшного голоду 1932-33 років в Україні. Ми їх повинні пам'ятати для того, щоби будувати справжнє майбутнє, щоб знати свою справжню, об'єктивну історію…

Якщо ми будемо пам'ятати, то ми в майбутньому ніколи не допустимо подібних речей. Особливо це є актуальне, коли ми святкуємо 30-ту річницю відновлення нашої державної незалежності. Ми повинні цінувати великий дар свободи і незалежності, яким ми з вами володіємо. Ми маємо свою незалежну Українську державу, ми спільно будуємо наш дім, Україну – ту державу, про яку мріяли ті, які протягом попередніх століть віддали за це своє життя.

Ми повинні пам'ятати, молитися, згадувати і ніколи не допустити таких трагедій", - сказав митрополит Епіфаній.

Як зазначив, зокрема, Ткаченко, ця зала оновлена завдяки державно-приватному партнерству.

"І важливо, що ця експозиція – гіперактивна. Вона дозволяє в сучасний спосіб передати естафету пам'яті, яка надзвичайно важлива для того, щоб розуміти витоки своєї історії, ті страждання, через які пройшов український народ на шляху до незалежності", - наголосив міністр.

Як розповіла генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк, музей підготував 10 історій меморіальних предметів, пов'язаних з Голодомором, зробив сучасне відео в техніці 3D-маппінгу, додав історичну інформацію на інтерактивні екрани.

Вперше представлено експонати з фондів музею, що були зібрані в експедиціях та передані відвідувачами, - ці предмети розказують особисті історії людей, які пережили та не пережили Голодомор-геноцид. Вперше експонуються нововиявлені документи - унікальні листи інженера Джері Бермана, який у 1930-х працював у Станиці Луганській та залишив спогади про Голодомор.

Також в оновленій Залі пам'яті на сучасних інтерактивних тачекранах представлено результати десятирічних досліджень істориків: про місця масових поховань жертв Голодомору, про повстання та "чорні дошки".

В реекспозиції також представлена анімація з використанням технології 3D маппінгу. Відео розповідає історію родини Оксанки, однієї з мільйонів українських родин, винищених геноцидом. Дівчинка вела щоденник, описуючи жахливі події, які випали на долю її родини у 1932 і 1933 роках.

Відтепер кожен охочий зможе відвідати екскурсію чи прослухати аудіогід 34-ма мовами, скористатися тактильними макетами, переглянути документальну кінострічку.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.