"Краще жувати, ніж говорити": Разумков щодо перейменування України

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков відреагував на пропозицію радника голови Офісу президента Олексія Арестовича щодо перейменування України на Русь-Україна

Про це він заявив під час брифінгу перед засіданням парламенту 6 вересня, передає Еспресо.TV.

"Іноді краще жувати, ніж говорити", - зазначив Разумков.

 

Він наголосив, що на сьогодні Україна потребує змін, реформ, але точно не потребує змін назви.

"Ми з вами живемо в державі Україна. Я думаю, що це влаштовує 99% наших громадян. Давайте працювати над першою частиною. З назвою якось ми розберемося. Я впевнений, що гратися з назвою країни, з назвою держави… Тим більше намагатися на ньому, вибачте за сленг, хайпанути – це точно не державницька позиція. Я не знаю, в якому стані люди подають коментарі, важко мені відповісти…", - сказав Разумков.

Спікер ВР додав, що в нього немає інформації про підготовку ОПУ подібного законопроєкту і сподівається, що це фейк.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.