На відновлення костелу Святого Миколая масово жертвують гроші

Приблизно за добу після пожежі у костелі Св. Миколая на відновлення пам'ятки небайдужі українці та бізнес пожертвували близько 20 млн гривень

Про це повідомляє BBC.

Оголошення про рішення виділити кошти стали публікувати в перші години після того, як стало зрозуміло, що костел всередині сильно пошкодив вогонь.

 

"Крупні пожертви на відновлення - ₴19,87 млн", - повідомив у Facebook голова Ради з урбаністики Києва Віталій Селик.

Зокрема, про пожертви в 1 млн гривень вже оголосили компанії ROZETKA, Monobank, SD Capital, Альфа-Банк Україна, SAGA Development, Taryan Group, Райффайзен Банк, ПУМБ, Dragon Capital, ПриватБанк, Нова пошта, Епіцентр К, UDP та інші.

Міністр культури Олександр Ткаченко запевнив у Facebook, що кошти надходять на рахунки Національного будинку органної та камерної музики України, і використати їх можна лише на реставраційні роботи.

"Пожежа в костелі Святого Миколая об'єднала українців. З усієї країни отримуємо повідомлення та дзвінки з пропозиціями допомоги костелу, - написав міністр. - Наразі готуємо лендінг, де перелічимо усіх, хто допомагає збирати кошти на відновлення костелу. Неймовірне відчуття єдності українців".

У понеділок Ткаченко пообіцяв провести нараду з меценатами щодо подальшої співпраці у відновленні костелу.

Водночас він підкреслив, що "повне відновлення костелу коштуватиме десятки мільйонів гривень. Так само як і відновлення органу".

Пожежа у костелі виникла в ніч з 3 на 4 вересня. Попередня причина - коротке замикання в органі. Є свідчення, що в будівлі давно протікав дах і вода потрапляла на проводку.

Від вогню костел сильно постраждав всередині, там впала люстра, а також фактично був знищений унікальний орган компанії "Rieger-Kloss", який сконструювали спеціально для цього концертного залу і встановили у 1979 році на місці головного вівтаря.

Орган мав 55 регістрів, три мануали, педаль, 3945 труб. Його називали одним з найкращих концертних інструментів України.

"В сьогоднішніх цінах такий орган може коштувати близько $1-1,5 млн, - пише Віталій Селик. - Проте є один нюанс, чеська фірма-виробник кілька років тому оголосила про неплатоспроможність, звільнила всіх працівників і припинила роботу. Тому доведеться шукати інші майстерні".

Водночас єпископ Віталій Кривицький з парафії костелу Св. Миколая уточнив, що вогонь не торкнувся дерев'яного вівтаря та амвона, неторкнутими вогнем залишилися фігури святих по обидві сторони органу. Обгорів тільки хрест, що висить посеред вівтарної частини.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.