Спецпроект

З українським проєктом меморіалу в Бабиному Яру тепер можна ознайомитися онлайн

Концепцію меморіалізації Бабиного Яру, розроблену робочою групою при Інституті історії України НАНУ, буде винесено на широке обговорення в першій декаді жовтня. Наразі з проєктом вже можна ознайомитися онлайн.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович під час дискусії "Бабин Яр і українська культура пам'яті".

 

"Концепція, розроблена Академією наук, опублікована – після правок і 43 рецензій, і внесення правок після цих рецензій. Вона опублікована, і всі можуть з нею ознайомитися на сайті Академії наук. Найближчими тижнями Український інститут національної пам'яті винесе її на громадське обговорення", - сказав Дробович.

Він додав, що УІНП хотів провести консультації ще з іншими сторонами, у яких є концептуальні напрацювання, але виявилося, що вони не в завершеному вигляді, тому вирішено їх не чекати.

"Ми будемо починати найближчими тижнями. Я думаю, десь в першій декаді жовтня почнеться громадське обговорення", - уточнив голова УІНП.

Щодо тексту концепції він зазначив, що Інститут випустив брошуру – довідку про Бабин Яр і відкрив спеціальну платформу, де є ця брошура, яка завершується розділом про українську концепцію.

"Заходьте, читайте, надавайте пропозиції. І коли почнеться електронне обговорення на сайті Інституту національної пам'яті, будь ласка, користуйтеся інструментами електронної демократії", - закликав Дробович.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.