В Україні продовжують досліджувати літературно-мистецьку періодику ХХ століття
Культурно-видавниче медіа «Читомо» продовжує реалізовувати проєкт «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття. Частина ІІ». Це продовження проєкту про літературно-мистецькі журнали, що виходили в минулому столітті на території України або в діаспорі за участі вихідців з України.
Про це "Історичній правді" повідомили в "Читомо".
Проєкт реалізовується за підтримки Українського культурного фонду і спрямований на вивчення знакових періодичних видань, що пов'язані з літературою і мистецтвом XX століття, які виходили на території України або в діаспорі за участі вихідців з України.
Усього в межах спецпроєкту будуть опубліковані 14 науково-популярних лонгрідів, створених експертами з різних галузей культури та мистецтва про знакові літературно-мистецькі часописи XX століття. Рідкісні номери видань будуть оцифровані і викладені у вільний доступ.
Новинкою цьогорічного проєкту стане випуск друкованого альманаху, що поєднає лонгріди-дослідження минулого і цього років.
"У цифрову добу друковані журнали починають видаватися раритетом. З вулиць зникають кіоски з паперовою пресою, сучасні друковані часописи, особливо літературно-мистецького спрямування, в Україні можна, на жаль, полічити на пальцях. Водночас у ХХ столітті ретранслятором тогочасних трендів, відкривачем нових імен та жанрів літератури та мистецтва, була друкована періодика.
Особливо вражає їхнє тематичне розмаїття й масштаби. Наприклад, складно повірити, але україномовний журнал про кіно й кіноіндустрію у 20-х роках минулого століття був бестселером і виходив накладом у 30 тисяч", – коментує співкураторка проєкту Оксана Хмельовська.
Серед журналів, які опрацюють та оцифрують цього року: "Сяйво" (1913-1914), "Театральне мистецтво" (1922-1925), "Перець" (з 1922 і до сьогодні як електронний), "Бібліологічні вісті" (1923-1931), "Музика" (з 1923 і до сьогодні), "Нове мистецтво" (1925-1930), "Всесвіт" (1925 і до сьогодні), "Молодняк" (1927-1937), "Літературний ярмарок" (1928-1930), "Мистецтво L`Art" (1932-1936), "Назустріч" (1934-1938), "Архітектура Радянської України" (1938-1941), "Наша культура" (1951-1953), "Нові поезії" (1959-1971).
Водночас, щоб підкреслити важливість залучення літературної та мистецької періодики минулого до сучасних культурних процесів, українські експерти оцінять сучасний стан друкованої мистецької та літературної періодики. Такі дослідження дозволять порівняти практики минулих десятиліть з теперішніми, простежити зміни у видавничих процесах й окреслити виклики, що постали перед аналоговими медіа у добу диджиталізації.
"Цікаво спостерігати, як друковані часописи, особливо, культурно-мистецького спрямування, "переживають" віяння цифрової доби і все ж залишаються на радарах культурного простору. Наприклад, журнали "Критика", "Українське мистецтво" та "Всесвіт", які були засновані у час до масового розповсюдження інтернету, досі видаються у паперовому вигляді.
Водночас деякі журнали переформатовуються. Як-от "Театрально-концертний Київ", що востаннє вийшов друком у 2018-му році, а згодом отримав грант від Українського культурного фонду на створення власного інтернет-ресурсу", – розповідає співкуратор проєкту Олександр Мимрук.
Також у межах проєкту "Екземпляри" будуть досліджені сучасні українські зіни як явище постдиджитальної практики, закоріненої у традицію паперової періодики.
Видання "Читомо" уже опублікувало перші матеріали, створені у межах цьогорічного проєкту:
- "Нові поезії" – журнал поетів без країни
- Феномен "Всесвіту" в українській культурі
- "Бібліологічні вісті" – єдиний книгознавчий часопис у бурхливому морі радянської "українізації"
- "Молодняк" — журнал комсомольців, скандалістів й ударників
Сам проєкт 4 вересня презентували на IV Міжнародному книжковому фестивалі Book Space. А у межах 28 Book Forum відбулася дискусія представників та представниць українських онлайнжурналів про літературно-мистецьку періодику в сучасному цифровому світі.
Детальніше про проєкт – за лінком.
