Новий відеоролик від УІНП розвінчує міф про «Золотий вересень» 1939 року. ВІДЕО

1 вересня розпочалась Друга світова війна, до цієї дати Український інститут національної пам'яті презентує новий відеоролик «Золотий вересень».

Відеоролик створений у межах відеопроєкту "Війна і міф".

 

"У ролику розвінчуємо міф про те, що приєднання території Західної України сприймалось населенням як визволення "з-під панського гніту".

Акцентуємось на підписанні пакту Молотова – Ріббентропа, який включив СРСР у війну в 1939 році як агресора, а не в 1941-му як жертву. Зауважуємо, як місцевим населенням сприймався прихід радянської влади.

Наголошуємо на жорстоких та репресивних методах встановлення радянської влади на теренах Західної України, жертвами якої стали десятки тисяч людей" - йдеться у повідомленні УІНП.

Виробництво: Prosto Production.


Над випуском працювали: Бойко Тетяна, Бойченко Зоя, Дробович Антон, Майоров Максим, Тиліщак Володимир, Яременко Вікторія.


У відео використано матеріали книги "Війна і міф: невідома Друга світова" за редакцією Володимира В'ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова, а саме: міф "Золотий вересень" – українці радо вітали прихід радянських військ" (автор – Олександр Зінченко).

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.