Археологи знайшли у Франції «кельтську столицю» бронзової доби. ФОТО

Археологи знайшли у Франції «втрачену кельтську столицю» бронзової доби із великою кількістю унікальних артефактів: скарби, включаючи екстравагантні прикраси, зброю та частини колісниць.

Про це повідомляє Daily Mail.

 

Це велике городище, яке цілком може бути втраченою кельтською столицею, виявили на північному заході від міста Ліон дослідники з Тулузького університету Жана Жореса.

На території городища площею понад 30 гектарів археологи знайшли 5 скарбів. У них виявлено сотні різних предметів, які, як вказують дослідники, були заховані у 800 році до Р. Х. в рамках певного релігійного ритуалу.

Це дуже багата колекція артефактів за мірками французької археології. Та й загалом це одна з найцінніших та найбагатших археологічних знахідок із бронзової доби в Західній Європі.

 

Ці артефакти можуть допомогти ліпше зрозуміти щоденне життя кельтського суспільства епохи бронзи (ІІІ-І тисячоліття до Р. Х.).

Саме ж це древнє поселення мало подвійний ряд валів та кам'яні стіни висотою в 7 метрів. Ця велика та дуже щільно забудована територія знаходилася на пагорбі.

Вчені зазначають, що розміри розкопаного поселення значно перевищують звичні для тієї епохи показники – в середньому йдеться про 4 гектари для поселення. Тож археологи цілком обґрунтовано припускають, що знайшли населений пункт, який відігравав роль столиці великого територіального утворення.

 

Більше того, у добу бронзи регіон, де знаходиться відкрите поселення, мав значну економічну цінність через судноплавну річку Сіуль та місцеві поклади олова, яке необхідне для виплавки бронзи.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.