Спецпроект

Зеленський: Збереження пам’яті про Бабин Яр – наш обов’язок перед майбутніми поколіннями

Президент Володимир Зеленський переконаний, що трагедія Бабиного Яру ніколи не повинна повторитися ні в Україні, ні у світі, а збереження пам’яті про неї є обов’язком перед майбутніми поколіннями.

Про це глава держави написав у Фейсбуці.

 

"Два слова, за якими понад 100 тисяч людських життів. Два слова, за якими мільйони скалічених доль. Два слова, за якими 80 років спільного болю єврейського та українського народів. Бабин Яр… Два коротких слова, що звучать, як два коротких постріли, але несуть у собі довгі й жахливі спогади для кількох поколінь", - зазначив Президент.

Він нагадав, що сьогодні в усіх українських школах відбудеться національний урок, присвячений 80-м роковинам великої трагедії Бабиного Яру, і додав, що, залежно від віку та виховання, хтось вкотре, а хтось вперше почує ці два страшних слова й ці страшні цифри.

"Про те, що 80 років тому, 29 вересня 1941 року, нацистські окупанти почали масові страти в урочищі Бабин Яр. Про те, що за два наступних дні вони вбили майже 34 тисячі людей. Про те, що за два наступних роки в Бабиному Яру нацисти, за різними підрахунками, стратили від 100 до 200 тисяч людей. Окрім євреїв, це були українці та роми, військовополонені й пацієнти психіатричної лікарні", - підкреслив Зеленський.

Глава держави зауважив, що загалом жертвами Голокосту в Європі стало щонайменше 6 мільйонів євреїв, півтора мільйона з яких, тобто кожен четвертий убитий, були з України.

Президент переконаний, що майбутнім поколінням необхідно знати ці страшні цифри про страшні злочини нацизму для неповторення цих страшних помилок і страшних трагедій в історії людства.

"Збереження пам'яті про Другу світову війну, зокрема про трагедію Бабиного Яру та Голокосту, – наш обов'язок перед майбутніми поколіннями. Гідне вшанування пам'яті всіх загиблих – наш обов'язок перед минулими поколіннями", - переконаний вні.

Зеленський запевнив, що з 2019 року робить усе, щоб Бабин Яр з території забуття перетворився на місце пам'яті, гідне місце пам'яті сотень тисяч жертв, убитих у 1941-1943 роках.

"Бабин Яр – два жахливих слова, які завжди будуть у нашому минулому. Ніколи знову – два важливих слова, які завжди будуть у нашому майбутньому. І трагедія Бабиного Яру, яка сталася в Україні 80 років тому, ніколи не повинна повторитися. Ні в Україні. Ні в інших куточках Європи. Ніде у світі. Ніколи знову", - наголосив Зеленський.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.