Спецпроект

У всіх школах сьогодні – Національний урок пам’яті до роковин трагедії в Бабиному Яру

В усіх закладах загальної середньої освіти 29 вересня відбудеться Національний урок пам’яті, приурочений до 80-х роковин трагедії в Бабиному Яру.

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки.

 
Військовополонені засипають землею ділянку Бабиного Яру, де лежать розстріляні євреї
ФОТО:  Йоганнес Хелле, жовтень 1941 року 

"Національний урок пам'яті покликаний сприяти формуванню стійкого негативного ставлення громадян до фактів дискримінації, зневаги до людської гідності та зазіхань на право на життя.

Також він має на меті розкрити сутність трагедії Голокосту в Україні та висвітлити тему розстрілів у Бабиному Яру, розвивати навички критичного мислення через аналіз джерел та розширити сучасне сприйняття процесу вивчення історії", - йдеться у повідомленні.

Урок проводиться спільно Міністерством освіти і науки України та Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр".


Початок о 10:00. Трансляція відбудеться на Ютуб-каналі та сторінці МОН у Фейсбуці.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.