Роковини Бабиного Яру: у метро відкрили виставку, в урочищі проведуть міжконфесійний молебень

До 80-х роковин трагедії у Бабиному Яру в Києві відкрили виставку “Зона відчуження”. Також українців закликають запалити лампадки біля пам'ятних місць на території нинішнього заповідника.

Про це повідомляє "Локальна історія".

 

У пресслужбі міського голови Києва Віталія Кличка повідомили, що виставку "Зона відчуження" відкрили на станції метро "Дорогожичі". Її авторами є американо-французький письменник Джонатан Літтел та французький фотограф, режисер Антуан Дагата.

 

На виставці представили 84 фотографії та 42 текстові панелі. Організатори наголошують, що концепцію розробили таким чином, щоб надати сенс і значення місцевості Бабиного Яру відвідувачам, які приїжджають у цей район на метро.

Виставка триватиме з 27 вересня до 10 жовтня.

 

Окрім того, у ЗМІ повідомили, що 30 вересня на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" у Києві відбудеться музично-поетичний перфоманс "Бабин яр. Голосами".

 

Режисер Олег Ліпцин разом з акторами та музикантами "оживить" вірші зі збірки Маріанни Кіяновської "Бабин яр. Голосами". До книги, за яку поетеса у 2020 році отримала державну Шевченківську премію, увійшли 67 віршів, присвячені трагічним подіям. Зазначають, що у перформансі поезія зазвучить "голосами загиблих".

Водночас в Інституті національної пам'яті закликали 29-30 вересня прийти у Бабин Яр і вшанувати загиблих.

"Біля різних пам'ятників на території заповідника ви зможете взяти символічні камінці та лампадки, щоб покласти до меморіальних місць. Пам'ятна подія триватиме два дні, з 10:00 до 19:00. Орієнтуйтеся за вказівниками, що будуть встановлені у Бабиному Яру", – написали на сторінці УІНП у Facebook.

Також там запросили усіх, незалежно від віросповідання, долучитися до міжконфесійного молебню увечері 29 вересня біля пам'ятника киянам і військовополоненим, розстріляним у Бабиному Яру.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.