Євангеліє Анни Ярославни на виставці в Москві видають за російське

На виставці в Москві, присвяченій російсько-французьким культурним відносинам, серед іншого, експонується Реймське Євангеліє: цю видатну пам'ятку доби України-Русі історики пов'язують з дочкою київського князя Ярослава Мудрого Анною, майбутньою королевою Франції.

Як повідомляє Радіо Свобода, в експозиції цей рукопис представлений як російська писемна пам'ятка.

 

Як зазначається, виставка з пафосною назвою "Франція і Росія: 10 століть разом", яка відкрилася 17 вересня у музеях московського Кремля і триватиме аж до січня наступного року, викликала резонанс у соцмережах.

"Експозиція привертає увагу довгим переліком авторитетних музейних установ, які були причетні до її створення. Тут і Національний музей палаців Версаль і Тріанон, Музей Вікторії та Альберта, Національна бібліотека Франції, московська Третьяковська галерея, Державний музей образотворчого мистецтва імені Пушкіна тощо", - йдеться у повідомленні.

На огляд відвідувачів виставлено близько 200 експонатів.

Проте найбільше обурила користувачів соцмереж пропагандистська складова виставки. Так, Олексій Копитько звертає увагу на те, що організатори виставки першим актом російсько-французьких відносин вважають шлюб київської князівни Анни Ярославни та французького короля Генриха I. При цьому жодним чином не пояснюється, хто вона така і який стосунок мала до Москви. На думку Копитька, це і є наріжним каменем російсько-французької дружби.

"Якщо цей камінь прибрати, то дружба скорочується років на 550 і має відраховуватися з початком 17-го століття. У 1615 році відбулося перше московське посольство у Франції", – зазначив Копитько.

Повідомляється, що в експозиції також представлене Реймське Євангеліє, яке, на думку істориків, привезла з собою з Києва у Францію Анна Ярославна.


Реймське Євангеліє – один з найвідоміших зразків слов'янської писемності 11-12 століть. Складається з двох частин. Одна з них, написана кирилицею, потрапила до Франції разом з Анною Ярославною. Цим Святим Письмом, що зберігається у бібліотеці міста Реймс, упродовж століть благословляли французьких монархів, які сходили на престол.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.