Уряд виділив кошти на Галузевого державний архів УІНП

Кабінет Міністрів виділив 34 млн грн на реконструкцію будівлі галузевого архіву Українського інституту національної пам`яті.

Як повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики, Відповідне розпорядження про перерозподіл бюджетних коштів Уряд прийняв на своєму 22 вересня.

 

Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті створений у червні 2019 року. Його завдання – зберегти архівні документи репресивних органів та забезпечити право на доступ до цієї інформації для всіх охочих. Такі інституції, в яких зібрані докази злочинів комуністичного тоталітарного режиму, вже давно створені у розвинених європейських країнах, які свого часу також будували "комуністичне майбутнє". Зокрема в Німеччині, Литві, Чехії, Польщі, Угорщині.

Архів отримав будівлю в 11 тис. кв. метрів на вулиці Пухівській, 7 у червні 2019 року від Національного банку України. Це приміщення потребує реконструкції. Відповідний проєкт Архів презентував у липні цього року. Ним передбачені Open space, лабораторії для оцифрування та сучасні архівосховища. 

У майбутньому в Архіві національної пам'яті має бути зосереджено орієнтовно 4 млн справ з архівів правоохоронних органів. Планується, що це буде найбільший архів не лише на території України, а й серед аналогічних архівів країн Центральної та Східної Європи.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.