Уряд виділив кошти на Галузевого державний архів УІНП

Кабінет Міністрів виділив 34 млн грн на реконструкцію будівлі галузевого архіву Українського інституту національної пам`яті.

Як повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики, Відповідне розпорядження про перерозподіл бюджетних коштів Уряд прийняв на своєму 22 вересня.

 

Галузевий державний архів Українського інституту національної пам`яті створений у червні 2019 року. Його завдання – зберегти архівні документи репресивних органів та забезпечити право на доступ до цієї інформації для всіх охочих. Такі інституції, в яких зібрані докази злочинів комуністичного тоталітарного режиму, вже давно створені у розвинених європейських країнах, які свого часу також будували "комуністичне майбутнє". Зокрема в Німеччині, Литві, Чехії, Польщі, Угорщині.

Архів отримав будівлю в 11 тис. кв. метрів на вулиці Пухівській, 7 у червні 2019 року від Національного банку України. Це приміщення потребує реконструкції. Відповідний проєкт Архів презентував у липні цього року. Ним передбачені Open space, лабораторії для оцифрування та сучасні архівосховища. 

У майбутньому в Архіві національної пам'яті має бути зосереджено орієнтовно 4 млн справ з архівів правоохоронних органів. Планується, що це буде найбільший архів не лише на території України, а й серед аналогічних архівів країн Центральної та Східної Європи.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.