Українські та польські архівісти презентували книгу про початок Другої світової війни

Українські та польські архівісти презентували нову книгу про перші місяці Другої світової війни

Про це повідомляють на сторінці Служби безпеки України в фейсбуці.
 
Зокрема, як радянська влада "зачищала" Західну Україну від так званих "ворожих елементів". Викладена там інформація раніше була засекречена від громадськості та стала доступною завдяки відкритості Архіву СБУ, де зберігаються відповідні дані.
 
Презентація відбулася у Варшаві та знаменує 25-річчя співпраці вчених обох країн. А саме – щодо роботи з підготовки спільної документальної серії "Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб".
 
"Це уже 10-й, ювілейний, том серії. Він називається "Наказ № 001353. Операція проскрипції НКВД 1939–1941". Випуск вийшов друком у 2020 році і вже встиг привернути чималу увагу світової спільноти", – заявив директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут.

За словами співробітника української спецслужби, у виданні вперше оприлюднили невідомі раніше документи. Зокрема про репресії проти державних діячів, військовослужбовців, співробітників спеціальних та правоохоронних органів Другої Речі Посполитої, які вчинили органи НКВД у західних областях України, окупованих радянською владою восени 1939 року.

 
Як підкреслив Андрій Когут, вихід книги став можливим завдяки співпраці Архіву СБУ та Архіву Інституту національної пам'яті Республіки Польща у межах "Договору про співробітництво між Службою безпеки України та Інститутом національної пам'яті – Комісією з розслідування злочинів проти польського народу".
 
Частина унікальних документів, які вперше опублікував Архів СБУ, доступна за цим посиланням. Повну версію збірки незабаром розмістять в електронному форматі на ресурсах СБУ.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.