Архів національної пам'яті підписав договір про співпрацю з Національним архівом Латвії

Урочисте підписання відбулося у Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» за участі архівістів, політиків, журналістів, істориків та науковців

Про це "Історичній правді" повідомили в Архіві національної пам'яті.

 
Директори Мара Спруджа та Ігор Кулик
Фото: Сергій Аніщенко

Договір між Архівом національної пам'яті та Національним архівом Латвії надасть дослідникам ще більше можливостей для вільної роботи з іноземними архівами. Установи планують обмінюватися практичним досвідом, інформацією, копіями документів, створюватимуть спільні наукові та культурні проекти.

"Підписаний договір відкриває більш широкі можливості вивчення документів, надаючи більш повну інформацію про діяльність репресивних установ СРСР. Це  надає і більш широкі можливості для реалізації спільних проектів та обміну досвідом спеціалістів", - зазначила директорка Національного архіву Латвії Мара Спруджа. 

 
Директори Мара Спруджа та Ігор Кулик
ФОТО: СЕРГІЙ АНІЩЕНКО

Серед латвійської делегації на заході були присутні також заступниця директорки Національного архіву Латвії Інгуна Слайдіня, старший експерт Національного архіву Латвії Гинтс Зелменіс та парламентський секретар Міністерства культури Латвійської Республіки Рітварс Янсонс

Після урочистого підписання відбувся круглий стіл "Доступ до документів репресивних органів в Україні та Латвії". Учасниками заходу стали близько 40 гостей, серед них:

  • Павел Жачек – історик, перший директор Інституту досліджень тоталітарних режимів (Чехія), член Парламенту;
  • Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;
  • Анатолій Хромов – керівник Державної архівної служби України;
  • Рефат Чубаров – кримськотатарський політик і громадський діяч, народний депутат України III— VIII скликань;
  • керівники архівних установ та музеїв України, науковці, громадські діячі. 
 
ФОТО: СЕРГІЙ АНІЩЕНКО

"Круглий стіл став спробою зрозуміти чи дійсно документи репресивних органів СРСР стали доступними в Україні та Латвії? Чи можливо оцифрувати мільйони справ на репресованих і виставити на загал списки агентів КГБ?

Що можуть запозичити одна в одної дві колишні країни СРСР в питанні доступу до архівів? Наскільки взаємопов'язані між собою відкриття архівів спецслужб комуністичного режиму та демократичний розвиток нової держави? - підсумував директор Архіву національної пам'яті та модератор дискусії Ігор Кулик. - Я радий, що на пізнання власного минулого і пошук ефективних рецептів сталого розвитку зібралося так багато людей".

Організатором дискусії став Архів національної пам'яті.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.