Суд Лондона на 90 років засекретив заповіт принца Філіпа

Високий суд Лондона постановив, що заповіт принца Філіпа залишатиметься засекреченим 90 років, "щоб захистити гідність і репутацію" його вдови – королеви Єлизавети II.

Про це повідомляє BBC.

 

Слухання у справі про засекречення заповіту пройшло у закритому режимі в липні.

За підсумками засідання суддя у сімейних справах Ендрю Макфален ухвалив рішення не порушувати багаторічну традицію і дозволив не оприлюднювати заповіт.

Макфален зазначив, що є хранителем сейфу, в якому знаходяться понад 30 закритих конвертів, кожен з яких містить заповіт померлого члена королівської родини.

"Необхідно посилити захист, що надається дійсно особистим аспектам життя цієї обмеженої групи осіб, щоб зберегти гідність монарха та близьких членів її сім'ї", — пояснив суддя.

Через 90 років відбудеться приватний процес, на якому вирішать, чи можна відкрити заповіт.


Нагадаємо, що принц Філіп помер 9 квітня у віці 99 років, не доживши два місяці до свого 100-річчя.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.