Росія привласнила понад 4000 пам'яток у Криму і вивозить артефакти - ЮНЕСКО

Ситуація з правами людини в окупованому Росією Криму та місті Севастополі продовжує погіршуватися, а об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та інші культурні пам'ятки зазнають варварського поводження і розграбування з боку окупаційної влади.

Про це йдеться в доповіді ЮНЕСКО про спостереження за ситуацією в Автономній Республіці Крим для 212-й сесії Виконавчої ради організації.

 

Зазначається, що дана інформація представлена національною комісією України у справах ЮНЕСКО та постійним представництвом України при ЮНЕСКО на прохання генерального директора ЮНЕСКО.

У ній дається загальний огляд ситуації в сферах компетенції ЮНЕСКО в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна), тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також представлена відповідна оновлена інформація за період з січня 2020 року до кінця липня 2021 року.

В ЮНЕСКО зазначають, що російська окупація Криму змінила сприйняття історико-культурної спадщини України як державою, так і суспільством.

"Росія привласнила українські культурні цінності на півострові, включаючи 4 095 пам'яток національного та місцевого значення, які перебувають під охороною держави ... Росія використовує таке привласнення для реалізації своєї комплексної довгострокової стратегії щодо зміцнення свого історичного, культурного і релігійного домінування над минулим, сьогоденням і майбутнім Криму", - йдеться в доповіді.

Зазначається, що РФ незаконно вивозить артефакти з окупованого Криму, які потім експонує в Росії зі "своїми власними кураторськими наративами", проводить несанкціоновані археологічні розкопки, стирає сліди культурної присутності кримських татар на півострові, а їх релігію перетворює на зброю проти них самих.

Також в організації звернули увагу, що в порушення вимог Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, на об'єктах культурної спадщини ведуться незаконні "археологічні розкопки".

Зокрема, в червні 2021 року з використанням важкої техніки почалися "розкопки", які можуть поставити під загрозу статус поселення Херсонес Таврійський, внесеного в 2013 р. під назвою "Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора" до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Крім того, для будівництва траси "Таврида", яка веде до нещодавно збудованого Керченського мосту, що з'єднує півострів з Росією, були знищені мусульманські поховання.

У місті Бахчисараї на тимчасово окупованій території Кримського півострова незаконно створені органи захопили 32 об'єкти нерухомості національної пам'ятки "Ханський палац", які входять до складу Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.